Вийшла Мишка-городянка, Прехорошая панянка,Раз  у поле  погуляти;А при  тім хотіла  взнати, Як там  інші  сестри Миші, Польовнички, серед  тишіПроживають, Пробувають.Мишка Мишку миттю  взнала — Як  селянка працювала,Колоски собі  збирала.— Помагай біг! — так  гукнула Городянка. Друга  вчула, Розпиталася і в нору Городянку запросилаПо-простому, По-сільському.Там  вона, бач,  наносила Колосочків, зернят різних, Корінців усяких пізніх;І усім тим  частувала, Городяночку приймала... Городянка призволялась, Дечому  то й дивувалась:— А се що  у вас такеє?Що  ж, воно  собі  смачнеє... Зветься як? — І городянка Набік голову  схилялаТа стекольце, як  панянка, До очей  все притуляла. Побалакали гарненько,І, як  стало  вже  пізненько, Городянка швидко встала. — Але подругу  новую,Тую Мишку польовую, І до себе  запрохала. Отже, якось у неділю, —В свято, бачте,  на дозвіллю, — Хуторянка на часинку Подалася до будинку. Городянка виглядала, Хорошенько привітала:— Будь  здорова, гостя  ждана! Се гаразд, моя  кохана!Бо  якраз панів  немає, Панство десь  собі  гуляєНа  банкеті. — По сій мові  у буфеті Господиня тая  Мишка, Делікатненька корпишка, Почала всього шукати, Все ласеньке добувати. Повела тоді сестрицюУ найкращую світлицю; Там  на килимі турецькім Посідали наші  Мишки.І горіхом  смачним, грецьким, Погострила зубки  трішкиТая  гостя  польова.Та хіба самі  горішки? О! Була  там  і халва,І цукати, й пастила,Хвиги-миги, марципани, — Прямо їжа без догани!Але тільки  що  розсілисьТа гарненько примостились, Коли це дзвінок як  дзенькне, На  господу всю  як  бренькне! Слуги  кинулись... І в хату,В тую пишную палату, Увійшли і пані, й пан,  — Так  і сяяв  весь  жупан!Отже,  Мишки наші  швидкоПовтікали, куди  видко! І сказала хуторничка:— Прощавай, моя  сестричко!Хай  їй цур,  оцій  палаті! Я волю  у простій хатіПростим зернятком живитись, Ніж  на всі боки  дивитись — Чи не ввійде  хто,  не зрушить Та ногою не придушить!..Будь  здорова, моя  любко, Хай  Господь тебе  боронить, Я додому  йду,  голубко, —Там  ніхто  у нас  не дзвонить!..<p>Іван ФРАНКО (1856 — 1916)</p><p>ЗВІРЯЧИЙ ПАРЛАМЕНТ</p>Уривок  політичної  байки
Перейти на страницу:

Поиск

Книга жанров

Все книги серии Українська класика

Похожие книги