[1827]
<p><strong>РИБАЛКА</strong></p>(Малоросійська балада)Das Wasser rauscht, das Wasser fliesst
Ein Fischer sass daran,
Sah nach der Angel ruhevoll,
Kühl bis ans Herz hinan.
Goethe [11]
Вода шумить!.. вода ґуля!..На березі Рибалка молоденькийНа поплавець глядить і примовля:«Ловіться, рибочки, великі і маленькі!»Що рибка смик - то серце тьох!..Серденько щось Рибалочці віщує:Чи то тугу, чи то переполох,Чи то коханнячко?..не зна він,- а сумує!Сумує він,- аж ось реве,Аж ось гуде,- і хвиля утікає!..Аж - гульк!.. з води Дівчинонька пливеІ косу зчісує, і брівками моргає!..Вона й морга, вона й співа:«Гей, гей! не надь, Рибалко молоденький,На зрадний гак ні щуки, ні лина!..Нащо ти нівечиш мій рід і плід любенький?Коли б ти знав, як РибалкамУ морі жить із рибками гарненько,Ти б сам пірнув на дно к липамІ парубоцькеє оддав би нам серденько!Ти ж бачиш сам,- не скажеш: ні -Як сонечко і місяць червоненькийХлюпощуться у нас в воді на дніІ із води на світ виходять веселенькі!Ти ж бачив сам, як в темну нічБлищать у нас зіроньки під водою;Ходи ж до нас, покинь ти удку пріч,-Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!Зирни сюди!.. чи се ж вода?..Се дзеркало,- глянь на свою уроду!..Ой, я не з тим прийшла сюда,Щоб намовлять з води на парубка невзгоду!»Вода шумить!., вода гуде...І ніженьки по кісточки займає!..Рибалка встав, Рибалка йде,То спиниться, то вп'ять все глибшенько пірнає!..Вона ж морга, вона й співа...Гульк!.. приснули на синім морі скалки!..Рибалка хлюп!.. За ним шубовсть вона!..І більше вже нігде не бачили Рибалки!27 октября 1827 г.
<p><strong>БАТЬКО ТА СИН</strong></p>(Байка)«Ей, Хведьку, вчись! Ей, схаменись! -Так панотець казав своїй дитині: -Шануйсь, бо, далебі, колисьТму, мну, здо, тло - спишу на спині!» [12] Хведько не вчивсь - і скоштовавБерезової кашки,Та вп'ять не вчивсь і пустовавПобив шибки і пляшки;І, щоб не скоштовать од батька різочок,Він різку впер в огонь та й заховавсь в куток.Аж батько за чуб - хіп! - і, не знайшовши різки,Дрючком Хведька разів із шість оперезав!..Тоді Хведько скрізь слізкиТак батькові сказав:«Коли б було знаття, що гаспидська дрючинаТак дуже дошкуля, то, песька я дитина,Коли б я так робив:Я б впер дрючок в огонь, а різки б не палив!»29 октября 1827 г.
<p><strong>ДВІ ПТАШКИ В КЛІТЦІ</strong></p>
