Про ті дні говорять лише руїни міста-красеня і заліплені снігом жерла німецьких гармат. Місто, що мало стати свідком тріумфу сучасних гунів, стало їх кладовищем, а шляхами на схід від нього, щулячись від холоду, маршують під конвоєм довжелезні колони вчорашніх завойовників Європи. Шоста німецька армія перестала існувати.
330 000 висококваліфікованих розбійників налічувала ця армія ще недавно. 330 000 солдатів — це приблизно три п’ятих річного призову в Німеччині. Захисники Сталін- града чесно служили своєму народові, їх жертви не були даремними: від завданої рани знекровлений ворог не підведеться більше.
Ми пам’ятаємо дикий вереск, що ЗО вересня нісся на хвилях ефіру з берлінського Спортпаласу. Це Гітлер черговий раз виступав перед своїми шибайголовами. Він розповідав їм про захоплені багатства Дону та Кубані, і вони відповідали йому ревом неситого звіра. Він обіцяв їм волзьку твердиню — Сталінград, і вони на радощах кричали до нестями: «Хайль!» Нині в Спортпаласі і навколо нього панує мертва тиша, а на його покрівлі жалобно звисає спущений до половини щогли гітлерівський прапор. В розпалі карнавалу фашистська Німеччина переживає свої страсні дні, дні трауру по шостій армії, трауру по втраченій надії на здобуття Сталінграда, на здобуття перемоги.
Ми знаємо, з яким хвилюванням, з якою сердечною тривогою дивився на Сталінград наш народ і народи уярмленої Європи. Ми знаємо, чого чекали вони від його героїчних бійців, в руках яких була доля світу. Слово
Сталінград з однаковою любов’ю вимовляли в Белграді, Парижі і Монтевідео. Нині це горде слово стало синонімом перемоги над варварами XX сторіччя.
Бійці, які відстоювали і відстояли Сталінград, не спочивають на лаврах. Учора вони змусили німецького фельдмаршала підняти покірливо руки, сьогодні вони йдуть бойовими шляхами на захід, несучи волю Україні. В морозні дні і ночі, в хуртовину, серед засніжених степів вони штурмують одну ворожу позицію по одній, ламають одну лінію німецьких укріплень по одній. Перед ними українська земля, потоптана, понівечена ворогом, однак все та ж сама земля народу, сини якої у найчорніші для нашої Батьківщини дні показали себе достойними нащадками великих предків.