«Мільйонна армія «вибомблених» стоїть на горизонті Німеччини, як грозова хмара. Німці, які втратили все, стають провісниками хаосу і заколоту. Якою спокійною і невинпою була пролетарізація внаслідок інфляції за часів Веймарської республіки в порівнянні з пеклом повітряних бомбардувань. Тоді німці мали, правда, в руках купу знецілених банкнотів, однак у кожного з них було тоді своє майно, одяг, взуття, книжки, чотири стіни навколо себе і сім’я, улюблені речі. Нині мільйони німців стоять дослівно в білизні на вкритих снігом вулицях, серед звалищ і згарищ перед лицем загибелі!..»
Вся економіка Німеччини, весь її державний апарат приходять в стан прогресивного паралічу.
Переможне просування Червоної Армії на захід наближає хвилину, коли цей параліч ввійде в останню стадію і німецька фашистська бестія здохне в заслужених муках.
АРХІСТРАТИГИ ПИШУТЬ УЛЬТИМАТУМИ
Є хвороба, яку називають манією величі, а мовою медичного світу — паранойєю. Раніше ця хвороба не вважалась заразливою, вона не була також явищем масовим. Однак останнього часу на цій ділянці психопатології стався справжній переворот. Його викликав так званий «польський уряд» в Лондоні * і всі «іже з ним сущії».
Так от, «польський уряд»... А втім, коли вже зайшлося про це, то одниною тут не відбудеш. По суті, є аж кілька польських емігрантських урядів, бодай і неофіціальних. Головою одного з них є хоробрий дезертир пан Ма- тушевський. Четвертий рік відсиджується він в Америці і звідтіль диригує політикою «польського уряду» в Лондоні.
Чин у Матушевського солідний — полковницький, а от розум ярмаркового дурника.
Нещодавно, по тому, як Червона Армія визволила з німецьких пазурів західноукраїнське місто Сарни, полковник Матушевський виступив у своїй газеті «Нови свят»
з... ультиматумом на адресу Радянського Союзу. Ось перший пункт цього «документа»:
«Радянський уряд повинен визнати Ризький договір 1921 року»*.
Ви смієтесь, читачу? І вам зовсім не страшно? Почекайте, це лише початок... Пан Матушевський не з тих, щоб задовольнитись Західною Україною та Західною Білоруссю.
«Червона Армія на польській території повинна підлягати рішенням польського уряду, що перебуває в Лондоні».
Генерали Соснковський * та Андерс *, мабуть, захоплено почали плескати в долоні. Куди ж пак! То тільки розставляй караули біля єгипетських пірамід, кидай в
6 Я, Галап, т, 2
161
єрусалимські тюрми польських солдатів-патріотів за співчуття боротьбі польського корпусу в СРСР... А тут пан Матушевський віддає їм на розправу Червону Армію.