Особливо одіозною особою для гестапівської агентури стає партизанський лікар, доцент Львівського медінституту Бєлінський. Чому? Бо цей молодий, талановитий учений вважав своїм обов’язком виступити перед польською громадськістю із словами великої правди про спільність інтересів слов’янських народів, про те, що без радянсько- польської дружби нема і не може бути вільної, незалежної, демократичної Польщі.
Авторитет, що його здобув Бєлінський серед широких кіл львівських поляків, стає сіллю в оці для контрагентів криміналь-комісара Паппе. Спочатку вони підкидають Бєлінському анонімні листи, плюгаві листи, писані рукою і мовою типових дегенератів з есесівської стайні.
Коли це не дає їм бажаних результатів, аківські каналії підступно, боягузливо замордовують лікаря-патріо- та і важко калічать його дружину.
Через деякий час після того ті ж душогуби зненацька вбивають професора Львівського політехнічного інституту Лангауера в той час, коли він на самоті молиться над могилою свого сина.
БАТЬКИ І ДІТИ
Які ж елементи входять сьогодні до АК? Її ватажки —- це головним чином пілсудчики, колишні офіцери 2-го відділу, агенти польської охранки, авантюристи, людці, які під час німецької окупації вміло поєднували роботу на благо гестапо із спекуляцією.
Для бандитських актів вони використовують майже виключно молодь 1927—1928 років народження, молодь, Духовно покалічену німецькими окупантами, які забрали в неї школу і з колишніх учнів зробили напівписьменних, дрібних базарних торговців видуреною горілкою і краденими цигарками.
Саме ця частина польської молоді і стала основним знаряддям злочинів в руках аківських провокаторів. її-бо, найлегше було обдурити, якщо зважити, що вона не
пам’ятає і не знає пілсудчиківської Польщі з усім її ганебним минулим...
АК, як і бандерівщина, в нинішньому вигляді — це головним чином продукт гітлерівської окупації. Бандерівці вирізали на західноукраїнських землях тисячі мирних жителів польської національності. їх аківські побратими не залишилися позаду.
Недавно на території Польщі нсзівська група АК винищила жителів українського села Верховини, Красно- ставського повіту, де протягом двох годин фашистські харцизи зарізали 194 чоловіки, в тому числі 65 немовлят.