Гітлер скаженів. Вимахуючи наказами про арешт Герінга, він бігав від стіни до стіни, кидаючи базарні прокльони на голову невірного паладина. Гітлер викликав по радіотелеграфу генерала авіації фон Грайма і через кілька годин дістав повідомлення, що фон Грайм вилетів у Берлін в супроводі сорока винищувачів. Однак нерви Гітлера від цього не заспокоюються. Мури бомбосховища дрижать від детонації, радянські снаряди вибухають уже на подвір’ї рейхсканцелярії.
Гітлер дає присутнім в руки ампули з ціаністим калієм. Фюрерові не хочеться одинцем вмирати, йому страшно самому відійти туди, куди він з таким легким серцем відправляв мільйони людських істот. Ні, майстер убивства не перестане бути вбивцею до останньої хвилини свого життя!
26 квітня він приймає генерала фон Грайма і його пілота Анну Райч. Уже перший рапорт генерала звучав лиховісно: майже всі крилаті конвоїри фон Грайма були збиті по дорозі в Берлін радянськими винищувачами. Сам фон Грайм майже чудом упикнув смерті, його рука спливала кров’ю.
«Герінг — зрадпик, я видав наказ про його арешт. Головнокомандуючим німецькою авіацією призначаю вас, генерале. А тепер ви повертайтесь і киньте мені на допомогу всі наявні сили німецької авіації».
Після того Гітлер тягне напівживого генерала до карти і з’ясовує йому ситуацію. Вона, на його думку, не цілком безнадійна, адже на допомогу Берлінові поспішає армія генерала Венкса. Генерал мовчки хилить голову, він терпляче слухає маячіння фюрера, хоч знає, іцо все це вигадане, що ніякий Венке і ніяка сила не зможе вже врятувати нацистську Німеччину та її фюрера.
На другий день дізнається, що швагер Єви Фегеляйн дістав десь цивільний костюм. Доказ зради — наявний. Фегеляйн хоче жити, Фегеляйн не хоче вмирати разом з своїм фюрером. Гітлер тут же оголошує вирок. За п’ять хвилин, незважаючи на благання Єви, Фегеляйна розстрілюють на подвір’ї канцелярії...
Тепер Гітлер підходить до Анни Райч: «Ви належите до тих, які вмруть зі мною». Він вручає ампулу з отрутою Анні і... генералові фон Грайму, після чого цинічно додає: «Вибирайте самі собі шлях на той світ».
29 квітня надійшла звістка про Гіммлера. Його найближчий співробітник повідомляв про те, що Гіммлер нібито вирішив взяти на себе обов’язки фюрера і звернувся до союзників з просьбою про перемир’я. В особі Гіммлера з корабля втікав останній щур.