Вудочку було закинено в слушний час, коли рибці не було що їсти. І не дивно, що рибка спіймалася. Наче гриби на дощі, почали рости так звані польські караульні роти, роти з солдатами в польській формі і з польськими орлами на конфедератках. Командні пости, як і треба було сподіватися, зайняли андерсівські комбінатори в войовничо заломлених беретах.
Правда, завдання, поставлене цим ротам їхніми господарями, виявилося досить скромним, якщо не принизливим: вони несуть караульну і всіляку іншу службу там, де американці нести її не хочуть. Коротко кажучи: американське виДання французького іноземного легіону. Ми не беремося судити, наскільки така політика згідна з міжнародними правами і звичаями і наскільки вона припустима щодо польського уряду, з яким Вашінгтон, як відомо, підтримує нормальні дипломатичні відносини.
Нас у даному разі цікавить щось інше: запал, з яким андерсівці взялися за організацію таких і їм подібних польських батальйонів, доповнених ще на добавок... польською поліцією.
Про те, що цей запал був щирий та що андерсівці солідно попрацювали на цій ниві, свідчить моральне обличчя згаданих частин. Люди, що відрікаються від своєї батьківщини, відрікаються раніше або пізніше і від свого сумління. Ландскнехта відділяє усього один крок від розбійника; цю межу польські ландскнехти в Баварії переступили вже в перші дні своєї служби. В газетах великих і малих міст почали щоразу частіше з’являтися сигнали тривоги: бандитизм ріс із швидкістю лавини.
9 Я. Галаи, т. 2
257
«Техніка» наскоків була завжди та сама. Вночі перед будинком зупинялась автомашина з озброєними солдатами польських «караульних рот», його жильці заганялись у підвал, квартири грунтовно «очищувались», і через півгодини машина на повній швидкості зникала в нічній пітьмі. Американські власті затривожились не на жарт, тим більше що награбоване добро тут же мінялося на горілку, і публічні {місця, включаючи сюди й вокзали, ставали свідками диких бешкетів. Згодом до бандитів польського походження приєдналися бандити з СС і «Гіт- лерюгенду». Американська поліція була змушена покористуватись методами, застосовуваними по той бік океану в боротьбі з гангстерами. На вулицях з’явилися численні поліційні «віліси» з радіоантенами, їх тривожні гудки лунали напереміну то в одному, то в другому кінці міста. Довелося озброїти й німецьку поліцію.