Окупація Польщі гітлерівцями загострила апетити Мишуги і компанії. Для остаточного уярмлення польського народу і підготовки нападу на Радянський Союз гітлерівцям були потрібні виховані Коновальцем, Сени- ком і Мишугою кадри шпигів, катів, терористів. Націоналістичний набрід прожогом кинувся в Європу. Покидає також США «генерал» Курманович, згодом командир дивізії СС «Галичина». Римський агент гестапо Онацький незабаром сповіщає Мишугу: «Генерал Курманович тепер є начальником Гродненської округи».
Далі Онацький розмальовує перед Мишугою і його друзями райдужні перспективи:
«Всі українські націоналісти можуть тепер без найменших труднощів одержати адміністративні посади в
Західній Галичині, бо німці не довіряють полякам, та й самі поляки не бажають іти на такі посади».
Не бажав і Мишуга піти на таку посаду, хоч і з інших, менш принципових причин, ніж поляки. Інтереси гітлерівської Німеччини вимагали, щоб Мишуга лишився в Америці.
В міру того як росли оборонні сили СІНА, росли також і вимоги Берліна до Мишуги. Самої тільки пронацистської пропаганди Берлінові вже не досить. Від Мишуги вимагають більш конкретних дій. Редактор «Свободи» виявляється дисциплінованим найманцем. 1 та 3 лютого 1941 року, за кілька місяців перед нападом японців на Пірл-Харбор, Мишуга вміщує на сторінках своєї газети детальні інструкції про те, як треба робити бомби і вибухові речовини для диверсійних актів. Ось короткий витяг з цієї інструкції, процитований авторами «Таємної війни проти Америки»:
«Звичайна бавовна, така, з якої, наприклад, роблять паші сорочки, може бути перетворена на «стрільничу бавовну», якщо додати до неї вищезгадану «азотну суміш». Під її впливом хімічний склад бавовни міняється, і вона стає вибуховою. Однією з відмін «стрільничої бавовни» є піроксилін.
НЕ ТІ ЧАСИ, НЕ ТІ ПІСНІ...