Напередодні повернення до Німеччини Сеник зайшов до будинку, звідки повинен був взяти з собою до Берліна секретну пошту. Це був будинок на Грендстріт, 83, в місті Джерсі. Там містився головний штаб «Української національної асоціації» та її офіціозу — газети «Свобода».
КРАШАНКИ І БОМБИ
Головною оздобою цієї газети був її редактор Лука Мишуга. Ще недавно скромний працівник «Свободи», Ми- шуга робить раптово в 1933 році кар’єру і сідає на редакторському стільці. Стало йому тут у пригоді гестапо і... великодні крашанки.
Перед з’їздом «асоціації», що мав обрати нового редактора її органу, Мишуга поїхав до Вашінгтона і вручив швейцарові Білого дому Айкові Гуверу кошик з українськими крашанками. Цього було досить, щоб Мишуга розповсюдив чутку,в нібито його прийняв «сам Гувер» (президентом США був тоді Герберт Гувер). Учасники з’їзду, почувши про «честь», яка спіткала Мишугу, обрали його редактором «Свободи». З того дня «Свобода» стає органом пропаганди держав осі, а Мишуга — чиновником Геббельса і одним з головних агентів Ніколаї. Через редакцію його газети йдуть з Берліна, Рима й Токіо директиви для шпигунів; її приміщення став штаб-квартирою для фашистських агентів зв’язку.
Напередодні другої світової війни Мишуга кілька разів відвідує Європу, 28 жовтня 1938 року він шле до своїх агентів у СІЛА листа, в якому повідомляє їх, що він «тільки-но надіслав дві великі телеграми Ріббентропу та Чіано».
Далі в цьому ж листі читаємо:
«За дві години я виїжджаю до Парижа, де пробуду один день, і звідти виїду до Відня, тобто у той пункт, або, вірніше, ближче до того пункту, де перебуває «Міць».
У Відні зустріли Мишугу офіціальні поредставники цієї «Моці», а Геббельс запропонував йому навіть виступити по радіо, що Мишуга послужливо й зробив, не шкодуючи при цьому палких компліментів на адресу гітлерівської «Моці».
В 1939 році, коли Європа стояла уже в огні війни, Мишуга дістає з Берліна інструкцію: «Будьте більш обережні!». Тепер зв’язок з «Міццю» він підтримує вже не безпосередньо, а через нацистського агента в Римі, співробітника львівського «Діла» Євгена Онацького. 10 жовтня 1939 року Онацький шле Мишузі листа, в якому дає йому нові директиви і додає:
«Ці директиви надіслані вам безпосередньо відділом пропаганди німецького міністерства».