На початку тридцятих років Сеник виринає в СІНА. Берлін не шкодує грошей, і за океаном ростуть, як гриби по дощі, всілякі «українські червоні хрести», «страхові товариства», «спортивні клуби», «хімічні компанії» та... «кінокомпанії». На чолі всіх цих компаній стоять підручні Сеника, члени та прихильники ОУН. Для них Сеник складає спеціальний підручник, де мовиться про різні методи шпигунства: про «дипломатичне шпигунство», про «шпигунство через пресу», про «шпигунство в справжньому сенсі слова» та про «підкуп тих осіб з табору противника, що мають цінну інформацію».
Сеник почуває себе в СІЛА наче в Берліні. Він створює по країні мережу арсеналів, у Піттсбургу, Чікаго, Детройті та інших містах організовує навіть загони снайперів, які проходять курс військового навчання у спеціальних таборах ОДВУ. Нарешті Сеник засновує в Монт- гомері «Українську авіаційну школу», яка готувала не так льотчиків, як диверсантів. Після закінчення цього «авіаційного» курсу, члени ОДВУ мали змогу під виглядом спеціалістів працювати на авіаційних заводах і там, за завданням Берліна, чинити диверсії. До речі, одним з меценатів цієї школи був страчений у тюрмі Сінг-Сінг убивця Дмитро Гула.
В січні 1935 року Сеник повідомив своїх берлінських зверхників, що ним організовано в СІЛА понад сто філіалів ОДВУ та що в кожному промисловому центрі дів націоналістична агентура, готова за першим наказом Берліна розпочати диверсійну роботу.
Про розмах німецького шпигуна Сеника свідчить факт, що йому вдалося організувати цілу мережу фото- і кінофірм. Читачі українських газет, що видаються в США, пригадують, який галас чинили націоналісти навколо кінокомпанії Авраменка, очолюваної членом піттсбурзької організації ОДВУ танцюристом Василем Авраменком та його партнером Калиною Лисюк. Цей рек- ламовий галас був тактичним маневром, що мав на меті замаскувати справжній характер «кінокомпанії», яка була нічим іншим як фотолабораторією для знімання американських військових об’єктів. Кіномани з компанії Авраменка встигли поробити знімки заводів у Піттсбургу, Скрентоні, Аллентуані і Бетлехемі, промислових районів Детройта, мосту, що з’єднує Детройт з Віндзором у Канаді, робітничих селищ Нью-Джерсі, авіазаводів в Каліфорнії і кордону між США та Мексікою. Всі знімки свосчаспо через руки всебічного Сеника помандрували до Мекки українських націоналістів — Берліна.