Unknown полностью

¹ Всі кадри з старовинного Львова — на підставі пластичної панорами проф. Витвицького *. Можливості дуже великі. карались братчики, де сидів згодом ув’язнений син вели­кого Богдана *.

«Слиши и внемли, земле, що терпим зле в том Львові» *.

Делегація православних львів’ян вручає королеві й його дворянам хабарі — гроші, золотий посуд, коштов­ності. Даремно просять українці хоч би мінімальних прав, або принаймні дозволу переселитись у Воло­щину.

Монах Іван Вишенський * у печері на Афоні. Ци­тата поеми І. Франка *. Вітер заносить цвіт вишні в пе­черу. Вишенський пише послання до земляків у Львів з закликом триматись у боротьбі до останнього подиху.

Україна чекала месника своїх кривд. І він прийшов.

Єзуїтська колегія у Львові, де вчився Богдан Хмель­ницький поетики й риторики.

21 травня 1648 року до Львова прибув вершник із звісткою про розгром шляхетського війська під Жовти­ми Водами. Українські міщани потаємно збирають і хо­вають зброю.

Козаки наближаються; на горбах знову запалали вог­ні, на цей раз — волі. У домініканів, бернардинів, у єзу­їтів і в кафедрі вдарили дзвони на сполох. У подвір’ї Бернардинського монастиря масові страти українців. По­над 500 чоловік вкинено в монастирську керницю.

Святоюрська гора. Тут у 1648 році розташувався з своїм штабом Богдан Хмельницький. Біля Жовківської рогачки стояв табором козацький полковник Кривоніс *, який здобув укріплення Високого замку. Поранений, він видавав своїм військам накази. На цих полях його й бу­ло поховано.

Бійниці в мурі монастиря бернардинів. Тут шляхта захищала свої маєтки й станові привілеї.

Двічі облягав Хмельницький Львів і двічі відходив від нього, не бажаючи руйнувати українського міста.

В той час Львів славився вже своєю красою. Будинок венеціанського консула Массарі, засновника нинішнього парку ім. Костюшка. Ренесансова каплиця італійських купців Боїмів. Одна з найстаріших — колись православ­них — церков, церква Миколая. Церква Онуфрія. При цьому монастирі була найдавніша українська друкарня, засновала першим друкарем у Львові, знаменитим Іва­ном Федоровым *. Тут Федоров і похований.

Церква Парасковеї з 1443 року, в ній найгарпіший у Галичині іконостас з XVI сторіччя.

Готична кафедра з XIV сторіччя. Вона будувалась 138 років.

Вірменський собор XIV сторіччя в романо-візантій- ському стилі.

Заснована в 1260 році церква дружини князя Льва, дочки угорського короля Бели IV. Перебудована в 1886 році.

Церква Марії Сніжної в романському стилі, збудо­вана за княжих часів у XIV сторіччі.

Мури і башти навколо міста. Брами. Порохова башта колись і сьогодні. Будинок Корнякта, що його потім ку­пив польський король Ян III Собеський *. Сьогодні в ньому історичний музей. 4 портрети і 3 гравюри Богда­на Хмельницького.

Будинок па Ринкові з XIV сторіччя. В 1405 і 1420 роках у ньому жив великий князь литовський Свидри- гайло *. В 1673 році тут умер польський король Михайло Вишневецький.

«Чорна кам’яниця» на Ринкові, збудована в 1577 році італійським архітектором Красовським.

Ставропігія, братство, яке сторіччями гуртувало укра­їнців Львова на захист православної віри і своєї націо­нальності. Перша згадка про нього в 1439 році. Тільки за період з 1585 по 1722 рік ставропігійська друкарня надрукувала коло 160 тисяч примірників українських кни­жок. їх зразки.

112 років боротьби братства з унією. В 1701 році до братської Волоської церкви вдираються солдати гетьма­на Яблоновського 4іа чолі з п’яним уніатським єписко­пом Торосевичем*. Вони побивають до крові православ­ного священика і викидають його на вулицю. Унія тор­жествує.

Кріпость унії — Святоюрський собор, у стилі рококо, збудований у XVIII сторіччі. Палац при ньому — гніздо уніатських митрополитів, які мріяли про підкорення України і Росії загарбницьким заходом. Іконостас у Церкві роботи Луки Долипського, відомого українського художника, що жив у другій половині XVIII сторіччя. Дзвін з 1340 року.

Арсенал, збудований у XVI сторіччі. В 1768 році в ньому карались захоплені шляхтою в полон гайдамаки.

Будинок тодішнього коменданта міста Коритовсько- го, збудований руками невільників-гайдамаків.

Ворота ¹⁸ біля Волоської церкви. В 1704 році, після здобуття монастиря кармелітів, вдерлися через них у мі­сто шведи.

Там, де тепер театр ім. М. Заиьковецької, стояв т[ак] зв[аний] Нижній замок L У ньому в 1703 році жив шведський король Карл XII.

Занепад Львова у другій половині XVIII сторіччя. В 1772 році війська австрійської імператриці Марії-Те- резії займають Львів. Австрійські прапори на старій ра­туші австрійська варта на гауптвахті¹ , німецька ко­манда, німецький бакалавр із різкою, німецькі слова па шкільній таблиці.

Нові квартали казармового типу. Казарми, казарми, казарми, а з монастиря Бригіди — тюрма. На мальовни­чій горі, з якої під час другої облоги Львова Хмель­ницьким союзна російська артилерія обстрілювала міські фортифікації, австрійці будують також казарми.