— Від нашої роботи залежить наше майбутнє. Вороги народу не склали ще своєї зброї, вони намагаються перешкодити успішній підготовці до виборів. Наше завдання — дати рішучу відсіч знахабнілим буржуазним націоналістам. Ніякої пощади ворогам.
Нікому не повернути чорних страшних днів. На вільних землях Західної України розквітає творче щасливе життя. Західна Україна буде радянською — така воля наша, така буде воля Українських Народних Зборів!
— Ми — молоді господарі,— говорить у своєму виступі тов. Соколенко,— повинні бути прикладом у підготовці до виборів. Всі голоси віддамо за достойних синів трудового народу.
— Наші вимоги,— говорить тов. Бутринчук,— до Українських Народних Зборів винести рішення про встановлення Радянської влади на Західній Україні, землю поміщиків, монастирів і великих чиновників передати селянам, націоналізувати банки і велику промисловість.
Після зборів гурток Н-ської військової частини влаштував співи, танці, декламації. З великим захопленням молодь знайомилась з культурою великого радянського народу, з культурою бійців Червоної Армії.
великий день
На будинках, де містяться виборчі комісії, червоні транспаранти і портрети Леніна, керівників більшовицької партії і уряду. Виборці гордо, як і личить справжнім господарям своєї долі, підходять до столів, де працюють комісії. Урочиста тиша. З тихим шелестом падають в урни білі листки. їх щораз більше й більше.
13-та дільниця. 11-та година ранку. З 2380 чоловік, які мають голосувати на цій дільниці, віддали вже свої голоси 530 виборців.
14-та дільниця. 12-та година ранку. З 1905 виборців встигло вже проголосувати 629 чоловік.
У вестибюлі 1І-Ї гімназії — в центрі 46-ї виборчої округи — виступав симфонічний оркестр учнів гімназії та мішаний хор української академічної гімназії під керуванням учителя Прокоповича. Дружинник робітничої гвардії тов. Пунін дає виборцям інформації. Ліворуч дві кімнати, де під керівництвом тов. Колесникове!* розважаються діти матерів-виборців, що прийшли виконати свій громадський обов’язок. В іншому залі спалахують могутні юпітери. Це бригада «Союзкіпохроніки» готується знімати па кіноплівку хід виборів.
Біля столів комісій людно. Раз у раз прибігають громадяни, прохаючи візника для хворих родичів, які в цей історичний день хочуть також сказати своє слово, продемонструвати свою волю жити у вільній і щасливій Радянській Україні.
Молодий чоловік веде по сходах маленьку згорблену бабусю. їй 84 роки.