В перші дні війни інженера мобілізують і посилають на завод, що виробляв військові літаки. Від світанку до вечора падають бомби, земля здригається від їх смерто­носних ударів. Жоден літак, жодна гармата пе захищає робітників заводу. Комендант заводу, полковник Зайонч- ковський, викравши 1000 000 золотих, кидає завод на­призволяще, втікає. Інженер Топерман хоче рятувати ки­нутих робітників у солдатській формі і веде їх на схід. Під вогнем кулеметів довів він їх до Володимира-Волин- ського.

І в цей час єдина в світі армія, могутня армія робіт­ників і селян твердими кроками входить в сонячний по­лудень до Львова. Інженер Топерман, хоч втомлений пе­режитим, відразу береться за творчу роботу. Він не забу­ває, що українське місто не має ні води, ні світла, а вулиці поруйновані панами.

У приміщенні профспілки трамвайників день і ніч кипить робота. В перші дні виконує її невеличкий гурт людей: Топерман, Лозинський, Герчак, Вось і Палька. А через деякий час було пущено в рух електростанцію, водопровод, трамваї. Інженер Топерман сидить над пла­нами. В них він бачить майбутній Львів — квітуче соціа­лістичне місто.

Більшовицька мрія стає конкретним ділом. Вже сього­дні простягаються далеко за місто нові трамвайні колії, сотні безробітних одержують роботу, розширюється елек­трична мережа, поширюється бетонний завод. З кожним днем, з кожною годиною гарячіше б’ється серце нового Львова.

В СІМ’Ї ЩАСЛИВОГО РАДЯНСЬКОГО НАРОДУ

Вчора відбулися збори робітників і службовців хлібо­пекарні «Меркурій». На ці збори зібралося більше 120 ро­бітників, які з великим захопленням вислухали інформа­цію голови профспілки тов. Гроіп, про рішення позачер­гової П’ятої Сесії Верховної Ради СРСР.

Тов. Грош в своїй інформації сказав: «З цього істо­ричного дня ми, трудящі українці, поляки, євреї, що бу­ли віками пригнічені польською шляхтою, стали повно­правними громадянами великого Радянського Союзуі

З сьогоднішнього дня ми живемо в сім’ї щасливих ра­дянських народів, під захистом робітничо-селянської Чер­воної Армії. Визволені робітники й селяни Західної Укра­їни розпочали нове, щасливе й радісне життя. Це життя знаходиться під охороною непереможної Червоної Армії.

В своїх виступах робітники й службовці проклинали тяжке минуле життя, експлуататорів-фабрикантів, завод­чиків, які віками висмоктували з трудящих останні соки.

Соціалістична держава — Радянський Союз подав нам, трудящим Західної України, руку братської допомоги, ви­зволив нас назавжди з-під капіталістичного гніту.

Перейти на страницу:

Поиск

Нет соединения с сервером, попробуйте зайти чуть позже