Не можна обійтись у вивченні цієї справи без місцевих товаришів, не тільки товаришів, які знають історію революційного руху з практики і можуть сьогодні писати про це, але в широкому розумінні учасників цього руху. Тут ще багато інтелігенції, яка була безпосередньо зв’язана з революційним рухом: Сахман, Вербовий, Довганик, Олексюк, Макаруха, Кожан ♦. Не тільки у Львові, а в таких районах, як Рава-Руський та інші, є товариші, які можуть допомогти. Треба їх шукати, треба їх включити в роботу, і, коли мова йде про висвітлення цього питання, вони можуть серйозно допомогти. Без цих людей писати про цю справу, вивчати ці документи важко. А коли говорити про УНДО, то мені здається, що не буде коштувати багато праці, щоб викрити УНДО. Бо воно себе так скомпрометувало, що, без сумніву, викрити його буде найлегше.
ПРОМОВА НА НАРАДІ АКТИВУ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ м. ЛЬВОВА
Я знаю Галичину 20-х і 30-х років. І знаю, що серед значної частини інтелігенції, яку можна назвати правим крилом, був дуже поширений принцип: інтелігенція — це совість народу. Але події, починаючи з 1914 року, особливо в останні роки, показали, що праве крило західноукраїнської інтелігенції забуло про совість. Більше того, забуло про людську гідність, а політичний характер інтелігенції був тільки відбитком політичного характеру класу, якому вона служила,— української буржуазії, цієї самої націоналістичної буржуазії.
Дмитро Захарович * говорив про конгрес 1936 року. Я пригадую цеп історичний для Західної України, тодішньої Польщі, копгрес. Я зпаю, що товариші звертались до дуже багатьох видатних представників галицької інтелігенції. В цьому конгресі взяли участь найкращі представники польської і української інтелігенції. Чи це може свідчити про аполітичність передової західноукраїнської інтелігенції? Тоді питання, а що робила буржуазна інтелігенція в 1933 році, коли владу в Німеччині захопив Гітлер, коли за сигналом пана Геббельса вся українсько- націоналістична преса тут розпочала цькування Радянського Союзу. Ця інтелігенція раптом забула про аполітичність, всі організації, в яких була згуртована ця інтелігенція, виступили на штурм проти Радянського Союзу, заявляючи, що Компартія прагне до того, щоб фізично знищити весь український народ. Тоді під цим гаслом ми бачили підписи майже всіх цих відданих реакції представників галицько-української інтелігенції.