Не забудьте про 1930 рік, коли вся львівська земля стогнала під гнітом і терором пацифікаторів, чи ця інтелігенція виступала тоді, може, з протестом? Ні, вона тоді навмисне виявляла свою аполітичність.
Сьогодні частина цієї інтелігенції, як відомо, виїхала на захід, де живе під крилами Англії і Америки, під крилами їх поліції і, мабуть, себе там непогано почуває, бо до крил всіляких поліцій вона давно вже звикла. Ллє тут мова йде про людей, які не виїхали з німцями. Дмитро Захарович, наш доповідач, конкретно говорив і між інтим назвав прізвище Оленп Степанів *. Це прізвище дужо відоме не тільки в календарі «Червона калина» *, але і дуже багато книжок, виданих «Червоцою калиною» і пе «Червоною калиною», мають на одній з перших сторінок портрет Олени Степанів в формі «українського січового стрільця!»
Олена Степанів тоді була молодою особою. Багато молоди людей тоді помилялись, були під впливом українського буржуазного націоналізму. Але коли б Олена Степанів, колишній «український січовий стрілець», виступала на всіх перехрестях і засуджувала ти, під диким терором яких стогне сьогодні західноукраїнська земля, вона зробила б велике діло. На жаль, ми цього не почули. Терор, що відбувається тепер, страшний. Хто мас зв'язок з селами західних областей України, той знає, що робили бандерівці по селах. Вони чинили такі звірства... Bonn перевершили в своїх звірствах навіть німецьких садпстів- есесівців.
Вони катують наших людей, наши селян; я сказав би, ще більше катують уродженців західних областей, ніж східних... В цих катуваннях вони проявляють таку жорстокість, такий садизм, якого ще не бачило людство (хіба що за часів середньовіччя).
Хіба мл пе знаємо, що вони ріжуть мали дітей, розбивають об кам'яні мури їх голівки так, що мозок з них вилітає. Страшні звірячі вбивства — ось дії цих скажени вовків.
Хто може піти за ними? Хто може подати їм руку, цим звірюкам в людській подобі, я вас питаю? Чия душа не здригнеться від цих кривави вбивств, катувань, насилля?! Хіба наш народ не бачить це? Народ ненавидить цих огидни вбивців, він веде боротьбу з ними.
І ми, передова інтелігенція, письменники, науковці, професори — всі, в кого здригається серце від цих катувань, повинні повести саму рішучу боротьбу за зппщення рештків цих підлих вбивців.
Який, питаю, лібералізм може бути проявлений до них? Я вас питаю, Михайле Івановичу (звертається до проф. Рудппцького).
Ми повинні піти всі спільним фронтом па них і знищити їх безперечно. Чи по так, Михайле Івановичу?