Тому, товариші, необхідно на кожній ділянці і зокрема па уроках історії, в наших вузах, університеті, де виховується багато робітничої і селянської молоді, не отруєної язвою націоналізму, треба найбільшу увагу приділяти боротьбі з «теорією» Грушевського. Бо краще душити її тоді, коли вона не атакувала організм, а но тоді, коли оволодіє нашою молоддю. Цього ми не можемо дозволити — цс було б злочинство... І тому велика увага повинна бути присвячена боротьбі з «теорією» буржуазного націоналізму, з теорією, яка показала своє обличчя.
ПРОМОВА НА НАРАДІ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ
Ця стаття ♦ повинна була справити враження. Автор не урахував, що коли пишемо про історію [революційного руху]» то треба докладно вивчити тему, про яку пишеш. Не допускати навіть дрібних помилок, коли йдеться про факти, про дати. Бо тут в люди, на очах яких ці події проходили, і вони можуть знеоцінити цей матеріал перед читачем.
Я не думаю обговорювати детально цю статтю, тим більше, що я не маю її перед собою, наведу лише кілька моментів. В статті говориться про те, що тут було 84% господарчого селянства... Це значить, що революційного руху серед цих людей не могло бути. Потім перекручення фактів. Історія квітневих подій 1936 року у Львові описана у автора не так, як вони відбувались. Коли 16 квітня була кривава демонстрація, то 20 квітня був проголошений генеральний страйк. Козак загинув 14 квітня від кулі револьвера поліцая, який розганяв політичну демонстрацію не па Ринку, а на Академічній площі.
Потім сказано, що 1933 р. повстання охопило всі повіти Львівської області. Це не так. Історія революційного руху в Західній Україні досить багата тим, щоб писати правду і тільки правду. Нам можна і треба писати в таких випадках скрізь тільки правду.
Коли мова йде про роль УНДО,
Коли будемо писати про події 1936 року, то ми не можемо не писати про роль УНДО, Шептицького. Ми знаємо, які плакати з'являлись тоді на вулицях Львова, котрі були підписані Шептицьким. Вони були ворожі робітникам.