У своєму виступі Дембінський заявив: «Я приніс вам щирий привіт від трудящих Західної Білорусії. Передаю його столиці Західної України». При закінченні конгресу в оперному театрі відбулася зворушлива сцена. (Між іншим, львівський магістрат потерпів за те, що дав дозвіл на засідання конгресу з художньою частиною.) Коли літня 21*
робітниця від імені профспілки страйкуючих робітників урочисто вручила Вапді Василевській як голові зборів величезний букет червоних квітів, мури театру здригнулись від грому оплесків... Всі в залі, піднявшись, співали «Інтернаціонал»...
В 1936 році ми змушені були виїхати зі Львова. Я працював у Варшаві в газеті «Дзеннік популярний. Газета була редагована Вандою Василевською. В березні 1937 року поліція закрила газету, а працівники її опинились у тюрмі, в тому числі і я.
У серпні 1937 року мене перевели з варшавської до львівської в'язниці. Далі все відомо.
АВТОБІОГРАФІЯ
Я народився 27 липня 1902 року в Диневі, п[овіт] Березівський. Батько мій як судовий канцелярист був переведений в 1907 році до Перемишля, де через рік я почав відвідувати народну школу. В 1913 р. я склав вступний іспит до першого класу гімназії з польською мов[ою] викл[адаиня] в Перемишлі. Війна застала мене учнем другого класу. Батька, запідозреного в москвофільстві ♦, австрійський уряд вивіз до табору інтернованих у Талер- гофі *; сім'я ж, залишившися без засобів до існування, була змушена після того, як прийшли росіяни, емігрувати вглиб Росії, де також протягом тривалого часу отримувала допомогу від Комітету допомоги жертвам війни.
З 1915 до 1918 року я відвідував гімназію з російською мов[ою] нав[чання] в Ростові-на-Дону, де закінчив четвертий гімн[азійний] клас. Після повернення до краю в 1918 році я записався як вільний слухач до V-ro класу гімназії з українською] мов[ою] викладення] в Перемишлі, а роком пізніше склав вступний іспит до шостого класу.
У 1922 році склав іспит на атестат зрілості з доброю успішністю і того ж самого року виїхав до Відня, де записався до вищої торговельної школи, яку залишив, прослухавши один семестр, і перевівся на відділ філософії тамтешнього університету. У вищезгаданому університеті вивчав славістику як головний предмет, в тому числі польську та російську мови, які входили в її обсяг, звичайно ж, у формі, можливій для неслов'янського університету.
Весною цього року я повернувся остаточно до краю, після чого в жовтні записався па відділ філософії Ягел- лонського університету.