Влітку 1936 року після конгресу змушений був виїха­ти до Варшави. Там через деякий час став співробітником редагованого В. Василсвською щоденника «Дзєннік попу­лярнії». Весною 1937 р. після ліквідації властями газети був заарештований в зв’язку з масовими репресіями проти комуністів (справа Цивінського) *. Після 8-місячпого ув’язнення у Варшаві і львівській тюрмі, мене, за від­сутністю речових доказів, було звільнено з тюрми й на 11/з року віддано під нагляд поліції* з забороною виїзду зі Львова. Весь той час був без роботи й жив з перекладів романів з німецької на польську мову.

Через два дпі після приходу Червоної Армії почав працювати в львівській обласній газеті «Вільна Україна» як літпрацівпик. У січні 1941 року я вирішив працювати в театрі Лесі Українки. Звільнився з редакції і прийняв посаду литературного] керівника цього театру.

На початку червня 1941 року виїхав відпочивати в Крим (Коктебель), там і застала мене війна. Евакуював­ся в Уфу, де два місяці жив без роботи, намагаючись будь-що дістати роботу, на якій я міг би найкраще ви­користати свої можливості для боротьби з німецько-фа­шистськими загарбниками. В вересні 1941 року тов. Фа­деев О. О. -викликав мене у Москву па роботу в поль­ському журналі «Нові горизонти». В жовтні 1941 року, в зв’язку з наближенням гітлерівських військ до Москви, евакуювався в Казань, а звідти виїхав до Саратова, де протягом 10 місяців працював радіокоментатором на ра­діостанції ім. Т. Г. Шевченка. Восени 1942 року перейшов До редакції «Советской Украины» і разом з редакцією

виїхав у Москву. Весною 1943 року почав працювати у «групі журналістів» при ЦК КП(б)У. Після визволення Харкова нашими військами працював у прифронтовій радіостанції «Дніпро», а потім у редакції «Радянська Україна»...

Тепер працюю як письменник і публіцист, не займаю­чи жодної посади.

Львів, 28 травня 1949 р.

Я. Галан.

Листи

ДО С. I. ПАШКЕВИЧА

27 грудня 1920 р.      27.ХІІ

Дорогой Друг!

Ежели «Антологии» * ты еще не купил, так, пожалуй­ста, не бери. Слишком дорого опа обойдется. Купи в «Ставропигии» ♦ только Ист[орию] рус [ской] литерату­ры] новейших времен. При сем шлю тебе я искренней­шие поздравления по поводу предстоящего праздника рождества Христова.

Твой друг Славко,

ДО ДРУГА В ПЕРЕМИШЛЬ

10 травня 1923 р.      Трієст, 10.V 923

Приятелю!

Перейти на страницу:

Поиск

Нет соединения с сервером, попробуйте зайти чуть позже