Unknown полностью

— Слапий, слапий рипа,— докоряв і показав руками, якою повинна бути риба.— Трепа велики! Во! — І додав: — Трепа пагато-пагато.

Він як викотився з хати, так швидко і вкотився назад. А через хви-

* * *

Вискочивши на вулицю, Лукан побачив, що його партизани втікали через городи й сади за село, в бік шосейної дороги, по якій часто про­їжджають німці. Тепер тільки гітлерівці могли врятувати Лукана і його «партизанів».

Лукан кричав, лаявся, кликав, але ніхто не зупинився, нікому було сказати Луканові, де ті паїртизани зараз і скільки їх...

Лукан прожогом кинувся до підводи, за ним слідом примчав і Штирке.

— Втікаймо, пане капітан! — прошепотів Лукан, ніби боячись, що

його міг хто підслухати.

— Завжди у вас так! — лаявся Штирке.—-Це чортзна-що, а не війна! Я не бачу, з ким же воювати!.. Розбіглись, боягузи! Ну, поганяй!

Коні рвонули, винесли візок за село. Тільки тепер, окинувши погля­дом з горбка місцевість, Лукан зрозумів усе і обмертвів від жаху. На

Notes

[

←1

]

Г у т! (нім.) — добре!

[

←2

]

Ахтунг! Мінен! (нім.)—Увага! Міни!