Двоюрідна сестра моєї дружини проживає на Західній Україні. Прекрасна людина. Має гарну посаду і великий авторитет. Робить багато добра землякам та й рідних і знайомих добряче підтримує. Не може сама поїхати в Америку. Загорілася ідеєю відправити за океан на заробітки свого чоловіка. Мати чоловіка в роки Радянського Союзу працювала директором центрального районного універмагу й для тих часів то було дуже круто. Тоді нормальні товари продавалися лише з-під прилавка. Мамин синок вважав себе кращим за інших, типу, представником місцевої золотої молоді. Це наклало відбиток на все його подальше життя. Як і мій зять, він зневажав фізичну працю. Сестра дружини взяла чоловіка за ручку і привела в Американське Посольство, яке відмовило чоловіку в отриманні візи, бо, певне, дуже дивно поводив себе на співбесіді, а коли ми з ним добряче випили, то зізнався, коли я почав під’юджувати його:
-А коли припруть до стінки з тою Америкою?
-Краще помру, а не поїду працювати за кордон.
Даремно він це всім говорив. Його почули Небеса і коли виграв Грін – карту, то, на жаль, відразу його дружина стала вдовою. Моєму батькові теж всі казали, що не можна так категорично програмувати життя. На кожному своєму дні народженні мій найкращий у світі тато виголошував улюблений тост, звертаючися до моєї найкращої у світі мами:
-Щоб я дожив з тобою, кохана, до нашого золотого весілля.
До золотого весілля мій батько дожив, але на наступний день ми його втратили. Мого тата забрали до себе ангели. А от коли бабусі зятя на дні народженні бажають дожити до 100 років, то 90-літня жінка обурюється:
-До 120! А краще до 150!
Програма «Diversity Immigrant Visa» - державна лотерейна програма США, виграш в якій дає право на постійне проживання в цій країні. Щоб взяти участь у розіграші «Грін-карт», потрібно лише безплатно заповнити реєстраційну форму. Кажуть, на Західній Україні є села, всі жителі яких виграли «Грін – карт». От, чудеса! Ото щасливці! І все чесно, навіть, не майте сумніву. Коли я з дружиною їздив у її рідне село Золотники на Тернопільщині, то мені теж неодноразово пропонували гарантований виграш у лотереї «Грін- карт»: потрібно лише на автовокзалі в Тернополі підійти до якогось кіоску, заплатити 10 тисяч доларів і замість вас заповнять заявку. Мовляв, усі хто заплатив, отримали свій довгоочікуваний виграш і вже живуть у США без зайвої бюрократії й посилання лісом. Не знаю, не перевіряв. Вербувальникам лише дякував. я ніколи в житті й не мав таких грошей. Мені та Америка за 3 копійки не потрібна й в Україні добре.
Чому ж в мого зятя виникла така скрутна ситуація в Канаді? Хто винен? Канада чи зять? Лідери з залякування можливих іммігрантів до Канади - блогери, які відганяють бджіл від меду. Іноді чую схвильовані й обурені голоси блогерів. Розповіді щодо того, як погано у Канаді. Блогери відверто брешуть, маніпулюють та перебільшують всі недоліки Канади. Щоб якомога більше людей їх дивилося та ставило вподобайок? Все пропало! Все погано! Тікайте з Канади! Не їдьте в Канаду! Деякі блогери палять напалмом все довкола і переконують, що Канада помирає. Невже таке діє? Досить лякати людей. Серед блогерів є й такі, які не захотіли чи не змогли ввійти в місцевий ритм. Виправдовують невдачі та розпач тим, що винна Канада. Не беруть на себе ніяку відповідальність. Обурені, як діти, бо не отримали всього і відразу. В попередні роки блогери приховували негативні моменти Канади.
Перед тим, як їхати до Канади, багато українців слухали тупих та нудних блогерів, яким за вихваляння Канади платять ті, хто на імміграції до цієї країни заробляють мільярди. За рік перед виборами, як по команді, прорвало й зосередилися на мінусах, точніше, плюси зробили мінусами. Видно, блогерів, які вже рік лають Канаду, найняли противники керівної партії цієї країни або майстри слова сподівалися, що опоненти прийдуть до влади й оцінять нападки на попередників. Блогери нагадують пропагандистів під час Другої світової війни, коли всі були змушені брехати, щоб підіймати бойовий дух та надавати невірну інформацію противнику, а, заодно, й своїм громадянам. Таке плетуть, що ні на одну голову не налазить. Головна претензія до Канади: тут не так, як у них вдома. А чому в Канаді має бути, як у них вдома? З якого переляку? Найбільше претензій в Канаді зять може мати лише до себе.