Через вікна в офісному центрі я спостерігав за величезним залом з кількома довгими рядами столів, за якими сидять по одному співробітнику. Мені здалося, що люди почувають себе не дуже комфортно, мовчки працюють на комп’ютерах, бояться і словом перекинутися, заварити кави чи сходити в туалет. Зверху з кабінки усіх, як на долоні бачить керівник. Схоже на заводський цех з конвеєром. Принцип роботи канадського бізнесу простий: я - начальник, ти – дурень! Щоб не втратити роботу, підлеглі бояться видатися розумнішими за керівника і виконують будь – який наказ, часом, на шкоду бізнесу чи лише заради видимості роботи. Мені казали, що весь канадський бізнес повністю побудований на знайомствах і не має ніякого відношення до ринкової економіки. Держава надає гранти для бізнесу 50 -150 тисяч, але, кажуть, лише по знайомству й лише для видимості, а потім, начебто, ці гранти ділять між корупціонерами і бізнесменами.
Щоб не вдаватися у справжню кухню канадського бізнесу, не ризикувати разом з місцевими бізнесменами, а працювати на легких малооплачуваних роботах, зятю дуже сподобалася теорія про те, що потрібно чесно займатися бізнесом і не порушувати закон. Я деякий час займався бізнесом в Україні, щоправда, невдало, але змушений був двох доньок головного податківця району влаштувати на навчання до найкращого державного університету країни. Ні я, ні мої знайомі бізнесмени не могли назвати комерсанта, який би займався бізнесом без порушень закону. Та раніше в Україні не могло бути в принципі законослухняних комерсантів, бо потрібно було давати хабарі податковій службі, поліції, СБУ та іншим державним структурам, одним з основних завдань яких було збирати гроші з бізнесменів для себе та свого керівництва. У Канаді велика частка бізнесу знаходиться в тіні, тож такі заяви зятя відлякують від нього бізнесменів, хоч ті й не можуть в цьому зізнатися.
Я маю і власний досвід спілкування з канадським бізнесом. Чимало бізнесменів тут гроші роблять з повітря, фантастично завищують ціна на примітивні послуги. У Канаді я написав документальну книгу - розслідування «Список путіна» про російських знаменитостей, які підтримали війну проти України та анексію Криму. Не зорієнтувався й вирішив шукати спонсора в Канаді, щоб оплатив переклад книги на англійську мову. Спочатку потрібно було з’ясувати вартість перекладу. Надіслав електронні листи всім бюро перекладів у Канаді, які мені вдалося знайти в Інтернеті. Ціни перекладу книги коливалися від 10 до 35 тисяч доларів. У книзі 350 сторінок, тож по 100 доларів за кожну сторінку формату А5 набрану 12 шрифтом.
Бізнесмени – перекладачі відразу взяли мене в активну розробку. Виявилося, що в їхні компанії великі черги. Вони на ринку багато років і переклали вже масу книг. На прохання перекладачів я надсилав їм текст своєї книги, а у відповідь і щоб почати співробітництво мені, навіть, для зразка надсилали по кілька вже перекладених розділів мого твору. Все це почало насторожувати. Майже всі бюро перекладів вели електронне листування зі мною не українською, а англійською мовою. Це якось виглядало трохи дивно. Співробітники бюро перекладів ввічливо пояснили, що текст мого твору буде здійснювати спеціально найнятий висококваліфікований спеціаліст. Терпець мій урвався, коли власник однієї перекладацької агенції з прекрасним сайтом, наповненим фото і відео хмарочосів і цілими залами співробітників - перекладачів в сердитій категоричній формі попросив писати йому електронні листи лише англійською. Що ж це за такі висококласні канадські перекладачі, які не можуть перекласти з української навіть мої коротенькі листи до них?
Я взяв надіслані перекладені розділи книги і розмістив їх в онлайн – перекладачі Google, доступному всім, повністю безплатному і яким можна перекладати на 250 мов. Яким же було здивування, коли виявилося, що уривки з книги, начебто, перекладені цими компаніями з української на англійську мову був здійснений саме Google. Взагалі, у світі більш точним перекладачем вважається Deepl Translator, яким я скористався і без проблем переклав книгу на англійську та німецьку, тож усім його рекомендую.
Ціни на житло – то найгірше, що є в Канаді. У Торонто ціни на нерухомість збожеволіли. В українців, та й у більшості іммігрантів, найбільша проблема після пошуку роботи, то захмарні ціни на нерухомість і оренду. Це стосується і тих канадців, які не мають виплаченого власного житла. Тож люди або все життя орендують житло й знаходяться на пташиних правах, або беруть будинок в іпотеку і виплачують його 20-30 років та змушені трудитися ще більше, щоб не втратити. Канада – одна з найбагатших країн світу. В Канаді все є, але все в кредит. Дехто набирає кредити перед тим, як виїхати з Канади, бо наявність кредитів не перешкоджає виїзду. Деякі новоприбулі українці раніше скаржилися мені на високі ціни на нерухомість у Канаді й що вони не зможуть придбати житло. Розібралися, і вже згодні хоч і до старості винаймати житло та платити дорогу орендну плату, аби лише не повертатися в Україну.