Наймані працівники, які отримують мінімальну зарплату, нарікають, що в Канаді потрібно тяжко працювати, щоб утримувати себе і свою сім’ю. Скаржаться на надзвичайно поширену неповну зайнятість. Повсюди висока плинність кадрів, короткострокові контракти. Мало платять. Роботодавці викликають їх на роботу лише тоді, коли потрібні. У Канаді не так, як в Україні, де хоч є робота, хоч немає і б’єте байдики, але ви щодня ходите на роботу й отримуєте гарантовану платню за 8 годин.
Значна частина людей у Радянському Союзі більшість робочого часу лише створювали видимість роботи, як і нині в багатьох державних і комунальних організаціях, підприємствах та установах України. Раніше це називали перевагою соціалізму чи прихованою формою безробіття, а нині це просто спосіб влаштувати знайомих чи приятелів на легку роботу. У Канаді такими дурницями не страждають. У Канаді є робота – викликають і оплачують твою працю погодинно. Немає роботи – сидиш вдома чи шукаєш іншу неповну зайнятість та мрієш знайти постійну роботу не на кілька годин, а на повний робочий день. В Україні деякі фірми збанкрутували, бо не змогли виплачувати працівникам зарплати за те, що люди сиділи на робочих місцях, нічого не робили й лише чекали замовлень чи клієнтів. У Канаді великі проблеми з пошуком пристойного працевлаштування й необхідністю виконувати брудну примітивну низькооплачувану роботу. Роботодавці не церемоняться з дешевою некваліфікованою робочою силою. Багатьох вигнали з роботи лише за те, що в робочий час сідали перепочити чи говорили мобільним телефоном.
Українці, які в Канаді стали бізнесменами, кажуть, що Канада – це країна бізнесменів і Канада - це краще, що відбулося в їхньому житті. Бізнесмени жалкують, що не приїхали в Канаду раніше. Коли в Україні щось маєш, то тебе можуть попросити поділитися. У Канаді такого немає, бо право власності реально захищено. Хоч тут підприємці теж мають бути насторожі: в українця в Канаді конкуренти спалили пельменну, бо у нього й ціни дешевше, і їжа смачніша, але отримав виплату страхової компанії за пожежу і вже відкриває нову. Коли доходи зростають, то ті речі, що раніше викликали шок і обурення, відразу викликають захоплення і радість, бо лише допомагають примножувати власні статки. Коли робитимете те, що й інші успішні люди, то швидко станете мільйонером.
Найбільше мені хвалили Канаду ті, хто має хай і найдрібніший бізнес. Люди бізнесу хвалять Північну Америку, наче це рай земний. Тут великі конкурси на кожне робоче місце, можна знайти людей для всякої роботи й вони будуть іноді працювати майже задарма. Для власників бізнесу – це прекрасні умови, хоч чимало бізнесменів трудяться набагато більше від своїх найманих працівників, а в дрібному канадському бізнесі, часто, хазяїн працює на рівні з наймитом і виконує таку саму роботу. А ще всі комерсанти кажуть, що бізнес в Канаді вести набагато легше і вигідніше, ніж в Європі, де забагато бюрократії та перевірок. Бухгалтер допоможе бізнесмену не платити податки. Або ще такий приклад. Українці – наймані працівники скаржаться на високі ціни в Канаді. А українці – бізнесмени на сьомому небі від щастя, що можуть свої вироби продавати, а послуги надавати по завищених цінах та отримувати надприбутки та ще й за готівку без ніякої сплати податків. У Канаді для бізнесу дуже багато роботи. Неважко заробляти чималі гроші. Багато канадців мають великі доходи, дуже довірливі й не дуже розбираються у ціні послуг.
Зять у Канаді працював в кількох українських підприємців. Одні сяк – так виконували примітивні будівельні роботи, а інші абияк виготовляли та встановлювали кухні низької якості. В Україні така кухня, коли знайдете довірливого та невибагливого покупця коштує максимум кілька тисяч доларів, а Канаді «відлітають» за 12 – 60 тисяч доларів і хлопці не встигають виготовляти та встановлювати, бо розповідають покупцям, що шалені знижки, низькі ціни під час рекламних акцій, останні дні такого щастя. З клієнтами канадські комерсанти ввічливі, але не підлизуються, не принижуються та й не носяться з ними, як, часом, у нас. Фахівці - ремонтники наймають собі підсобників з оплатою 12 – 25 доларів за годину, а самі з клієнтів за свою роботу беруть по 150 – 500 доларів за годину. Тож некваліфікована робоча сила часто в розпачі від того, що ледве зводить кінці з кінцями. Бізнесмени забувають скільки готівки в якому тайнику чи сейфі сховали, тож мають вести чорну бухгалтерію, зазвичай у своєму смартфоні. Хто працює офіційно та не на мінімальній зарплаті, то хвалить соціальні пакети від роботодавців.