— Ні. Вона й справді стрибнула, — погодився я, згадуючи, як Люсі приставляла собі до чола вказівний палець, коли ми балакали на даху: «Це краще, ніж ось так…» — Але вчора сказала мені, що краще б убила себе, аніж помирала від тортур Чорного Язика. Вона кинулася з даху, але тільки для того, щоб уникнути страшнішої смерті. Я думаю, вона пішла туди, щоб погуглити щось, перевірити якусь свою підозру. Наш убивця злякався й піднявся за нею, коли ми всі розійшлися по кімнатах. Пам’ятаєте, як вона злякалася, коли побачила фото Зелених Черевиків? Я подумав, що її нажахало усвідомлення того, що насправді сталося з Майклом, надто після того, як вона приписала собі частину провини. Але я помилився. Вона злякалася, бо впізнала того чоловіка.
— Ніхто з нас його раніше не бачив. Звідки Люсі могла знати того мертвого хлопця? — запитав Енді.
Він знову здавався найбільш спантеличеним. Усі інші мали такий вигляд, наче зрозуміли якусь частину історії, а тепер супили брови, намагаючись відгадати решту. Лише одна особа слухала все зі зціпленими зубами й незворушним обличчям. Здавалося, кожне моє слово закручує гвинт, напружує м’язи на шиї цієї людини.
— Я не сказав, що вона його знала, — зауважив я. — Лише що вона його
Я замовк, спостерігаючи за ефектом. Люди озиралися собі за спини. Усі погляди тепер були приковані до когось, хто стояв у глибині кімнати.
— Кроуфорде, ці криваві плями на рукавах твоєї куртки лишилися не від того, що ти ніс тіло з гори. Вони на внутрішній поверхні зап’ястків. Людина, яка лишила ці плями, хапалася за своє горло. — Я провів гачкуватими пальцями по шиї, удаючи, що здираю пластикову затяжку. — Ти вдягнув форму мертвого чоловіка.
— Це ти, в біса, про що? — запитав Кроуфорд.
Я багатозначно всміхнувся Джульєтт, смакуючи свою наступну фразу, яку подаю тут саме так, як це сказав, жодним чином не прикрашаючи, про що вам гордо повідомляю.
Я повернувся до Кроуфорда:
— Я кажу, що навіть Артур Конан Дойл вірив у привидів. Чи не так, Джеремі?
Джеремі Каннінґем, який тепер мав вигляд дуже дурнуватий (майже сміховинний) у куртці поліцейського, вимащеній чужою кров’ю, слабко посміхнувся й непереконливо похитав головою. Він спробував щось сказати — «Це якась дурня», мабуть, — але з його горла вихопився лише якийсь здушений звук.
Одрі була приголомшена, як і всі інші: вона явно була переконана, що Шаблі втілили свої погрози в життя і вбили її сина. Зовсім як Агата Крісті на полиці, Джеремі весь цей час ховався під іншим ім’ям: Дарій Кроуфорд. Це ім’я він вигадав для себе, граючи роль недолугого місцевого копа. Його інший псевдонім — той, який подарувала йому преса, — був куди зловісніший: Чорний Язик. Тепер на його рахунку було п’ять убивств і доведення до самогубства. Як я й казав, серед нас є дуже продуктивні вбивці.
Цього немає в правилах Нокса, але в таких книжках ніколи не можна вірити, що хтось помер, поки вам не покажуть тіла.
Тепер я говорив безпосередньо до Джеремі. Класична показова сцена у вітальні скінчилася.
