Замок у хмамрах полностью

У мене було таке відчуття, ніби мене на чомусь застукали. Мсьє Роше мав рацію. Як правило, гості, та й персонал в Шато-Жанв’є, були, скоріше, від середнього й аж до похилого віку. Маленькі діти були рідкістю, однолітків я тут ще не зустрічала. Але з початком канікул готель раптом наповнився молоддю — і я ще не придумала, як до цього ставитися.　

Але вони всі такі схожі — аж очі розбігаються, — пробурмотіла я збентежено.　О, та все не так складно, — сказав мсьє Роше бадьорим голосом. Він показав на старшого чоловіка із сивими вусами, що саме розмовляв із Романом Монфором, чия усмішка була на максимумі. — Це містер Барнбрук-старший, або, як його ще називають, Від Daddy[4] голова сім’ї і директор «Барнбрук Індастріс». Ще його батьки проводили кожні різдвяні канікули тут, у «Замку у хмарах». Це сімейна традиція, яку Від Daddy — тоді ще золотоволосий хлопчик — настільки собі вподобав, що погрожує позбавити спадку будь-кого, хто матиме інші плани на Різдво. Жодні виправдання, окрім хвороби, не приймаються. І, певно, там є чого позбавляти, бо всі здорові члени сім’ї приїжджають чемненько щороку в повному складі.　

— Я можу уявити і щось гірше, ніж провести канікули в люкс-готелі у Швейцарських Альпах, — сказала я.　

До того ж Від Daddy оплачує рахунки за всю сім’ю, а жінкам щороку спонсорує нове вбрання на бал. Для нього і місіс Барнбрук, яка настійливо протестує проти того, щоб її називали Від Мата, було зарезервовано королівський люкс на третьому поверсі. Для їхніх синів, Хенка й Тома, з дружинами Люсіль і Барбарою підготовлено кімнати 208 і 209.　

Кімната 210 була для Гарпер, старшої доньки Хенка та Люсіль, яка вже теж була одружена й мала маленьку дитину, — тут мсьє Роше на мить розгубився, та відразу ж згадав, що чоловіка звали Джеремі. Він здобув освіту в текстильній і швейній галузі й мав алергію на горіхи. Немовля звали Емма. Гретхен була молодшою сестрою Гарпер і навчалася, як і Елла, старша донька Тома й Барбари, в передостанньому класі старшої школи. Елла мала ще трьох молодших сестричок. Емі було п’ятнадцять, Медісон десять, а Ґрейсі вісім років. Для п’ятьох дівчат ми приготували Теремін-люкс із додатковим ліжком. Кімната 212 поруч була зарезервована для трьох хлопців сім’ї, Клауса — брата-близнюка Гретхен, його дванадцятирічного кузена Джейкоба і глухого вісімнадцятирічного Ейдена, якого ще немовлям усиновив Від Daddy зі своєю дружиною.　

Звичайно, якби це все схематично накреслити або зобразити як родове дерево, то було б легше розібратись. Та в мене було тільки шепітне пояснення мсьє Роше, і я відчайдушно намагалася поєднати почуті імена з побаченими обличчями.　

Поки я ще раз усіх оглядала — усиновлений Ейден був єдиним із темним волоссям і довгим, виразним носом, усі інші були світловолосі з кирпатими носами й виглядали до біса схожими, — перед рецепцією розгорілася сварка.　

— Але ми хотіли цього разу кімнату, що виходить на тильну сторону, — жалілася дівчина, яка мала взяти ключ від Теремін-люксу. Елла, якщо я не помиляюся. — Тільки для мене і Ґретхен! Ми вже завеликі, щоб бути няньками малявкам. І взагалі, ділити ванну на п’ятьох — це як у літньому наметовому таборі.　

— Елло! — приструнила її мама, чиє ім’я я вже й забула. — Тільки не починай зараз знову своє ниття.　

— Окрім того, Елло, нам не потрібна нянька, коза ти облізла, — сказала мала Ґрейсі.　

— А якщо й потрібна буде, то ми візьмемо краще Емі, — додала Медісон. — Вона набагато веселіша, ніж ви.　

Емі, їхня п’ятнадцятирічна сестра, стояла скраю. Вона мала такий самий вигляд, як і Елла, у якої був такий же вигляд, як і в Ґретхен і Гарпер, та в неї було коротше волосся і вона носила окуляри. Я вважала, що це дуже мило з її боку. Так принаймні я могла відрізнити її від інших.　

— Наскільки я пригадую, Теремін-люкс має дві окремі спальні, — сказала вона знервовано. — А ванна кімната просто велетенська.　

— А ще є окремий туалет, гардеробна і відкритий камін у великій спальні, — привітно додав Бен.　

— Яку Елла і Гретхен одразу ж собі присвоять, — перервала його Емі, а Ґрейсі сказала:　

— Тоді це буде кімната облізлих кіз.　

— О небеса! Ґрейсі, — вигукнула її мама, — звідки ти набралася таких слів?　

— Я їх сама придумую, — гордо сказала Ґрейсі, а Медісон хихикнула.　

— Але я хотіла кімнату на тильну сторону.　

Не вистачало тільки, щоб Елла тупнула ніжкою.　

— З панорамним краєвидом. І балконом. Ґретхен і я можемо помінятися з Гарпер і Джеремі. Вони й так зайняті тільки дитиною і не матимуть сексу, яким могли б заважати маляті.　

— Елла Джейн Барнбрук! — Бідолашна мама вже не знала, за яку з дочок їй було більше соромно.　

Вона стурбовано глянула на чоловікових батьків, проте ті досі ще розмовляли з Романом Монфором, котрий продовжував посміхатись. Судячи з уривків фраз, що до нас час від часу долітали, йшлося про гольф, курс долара й погоду.　

— Я б хотіла, щоб від цього моменту й надалі ти поводилася пристойно. Інакше залишишся сидіти у своїй кімнаті цілі канікули! Це зрозуміло?　

— Але це все так несправедливо, — заскиглила Елла.