Ритмічне постукування долонею об стіл (нетерпіння і рішучість).
— Панове, — а голос неживий і невиразний, — ситуація зрушила з мертвої точки. Всі вивчили матеріали засідання? Містере Генівер, прошу.
На виїзній нараді в передмісті Редстона зібралося семеро співробітників, які мали вищий рівень допуску: білий, двоє чорних і четверо звичайних людей. Зараз слово взяв сухенький старушок, в минулому — знаменитий фінансист. Гострий інтелект і інстинкти хижака дозволили йому пережити інтерес секти, але його син виявився назавжди закритим в стінах елітної лікарні для душевнохворих. Дружина містера Генівера досі тричі на тиждень відвідувала там свого «сонячного хлопчика» з тихою впертістю сподіваючись на чудо.
— Аналіз показує наявність чотирьох об’єктів, які демонструють системні відхилення в поведінці. Прошу аркуш перший! Ми маємо: інформованість поза межами своєї компетенції, вдале розв’язання завідомо програшних ситуацій, репутація, яка не відповідає психологічному профілю, і цілеспрямований інтерес. Все — демонструється регулярно, поза межами статистичної похибки.
Запрошені уважно вивчали досьє підозрюваних — факти, які жоден суд не визнав би за варті уваги докази.
— Може, чорного варто виключити?
— Ні, — пальці ледве тремтять у повітрі (Ларкес задумався), — вони продемонстрували готовність використовувати у своїй справі бойових магів. Зверніть увагу на аркуш третій! В зоні відповідальності об’єкта діагностовано деформацію заклять контролю.
— Чи не варто конкретніше позначити район?..
— Це може привернути увагу.
— Чотири точки — не так вже і багато, сил вистачить.
— Панове! — пальці розвернуті до себе і трохи вверх (Ларкес натхненний і схвильований). — Пропоную вважати, що перехід до другої стадії проекту пройшов успішно.
Глава 11
Разом з моїми компаньйонами в домі вішальника з’явився кіт, сіра довгонога звірюга. Ні, вони не привезли його з собою, він прийшов звідкись сам, наплювавши на зомбі-охоронця і на те, що найближча сусідня ферма знаходилася кілометрів за п’ять. Макс, зазвичай індиферентний до тварин, зібрався уже влаштувати улюблену собачу забаву, але за кота несподівано вступився Рон.
— Залишимо кошака! Буде мишей у нас ганяти.
— Навіщо? У мене навколо хати периметр.
І мишей, на відміну від пухнастої скотиняки, цей периметр успішно відвертав.
— Кішка приносить в хату удачу!
З мого досвіду, кішки приносили лише шерсть і сморід, але переконати в цьому Рона виявилося нереальним — я зі здивуванням виявив, що Чвертка відчуває слабкість до чотириногих засранців. Що ж, як прийшло, так і піде (відвертаюче прокляття завжди можна трохи удосконалити). В перший же день кіт поцупив з тарілки Полака котлету і заслужив кличку Бандит.
Білий на появу нової тварини не відреагував, можливо, тому що був по вуха зайнятий облаштуванням своєї лабораторії. Ніколи б не подумав, що це так складно! Під керівництвом Йогана в стодолі споруджували маленьку хатку з усіма зручностями, починаючи від примусової вентиляції і закінчуючи герметичним вхідним тамбуром. Ззовні споруду огорнули шари Знаків і заклять.
— Не слід ставитися до білої магії з легковажністю, юначе! — заявив мені Йоган (будь-кому іншому, чесно слово, в рило б за таке дав). — В процесі нашої роботи можуть бути закликані до життя істоти, порівняно з якими збудних Сірої Гнилі видатися легким нежитем. Ми повинні сповна усвідомлювати відповідальність і неухильно дотримуватися правил!
Я проникся і додав до його трудів чорномагічний периметр, який відвертав від його лабораторії гранично широкий спектр тварин, включаючи термітів, щурів і котів, а то ж згризуть його дорогоцінне майно, в решето сточать, ще й нагадять зверху. В Суессоні почалася весна, били останні зливи, глибина водойм досягнула максимуму і державні установи, за давньою традицією, зробили в своїй роботи місячну перерву. Новий вільний час я проводив… скажемо так, з пригодами: полковник Рай намірився зробити з мене скалолаза. Від публічної ганьби мене врятували ненормально розвинуті для мага м’язи — наслідки занять боротьбою, тобто, я не висів, як шмарка, на канаті, і міг видряпатися на тренувальну стінку самостійно, хай і повільніше за інших. Що називається — предки оборонили, бо ще одного ляпаса моє крихке самолюбство би не витримало.
— І нафіга? Я маю на увазі, мені-то навіщо ці премудрості, сер?
На полігоні тренувалося півдюжини чистильників зі спелеологічним ухилом.
Вельми розумно, якщо згадати, що в Суессоні протяжність підземних виробок в рази перевищує протяжність проїжджих доріг.
— В групі не повинно бути слабих ланок! Всі повинні знати специфіку роботи хоча б в мінімальному об’ємі.
Так-то воно так, але я, як і раніше, був переконаний, що полковник просто хотів поставити на місце приїжджого типа (зазвичай, маги не морочать собі голову підтримкою фізичної форми). В такому випадку, предки, які мене захистили, були родичами Райка — йому б вистачило єдиного косого погляду в мій бік, і я влаштував би дуель в стилі незабутнього вчителя. Фіг би їм допомогла накачана мускулатура!