Внутрішній Круг міністерства Суспільної Безпеки був набагато скромнішим і набагато рідше збирався повним складом. А по суті, яке діло жандармам до проблем алхімічного шпіонажу? Або, он, бойовим магам НЗАМПІС – до боєготовності кантональних сил самооборони. Сьогоднішній випадок був виключенням: спроба перевороту в столиці вимагала прийняття жорстких заходів, хоча, треба визнати, зібрання було оголошено задовго до того, як про заколот стало відомо.
Чиновники збиралися в холі конференц-залу, розташованому на мінус другому ярусі замку Деренкорф (обриси башти і ламаної лінії стіни цієї фортеці давно стали візитівкою міністерства). Зачаровані світильники вдало імітували денне світло, але справжніх вікон в приміщенні не було. Кам’яні стіни ненав’язливо прикривали гобелени в синю-срібних тонах, які Знаки за ними ховалися, ніхто виясняти не намагався – Міністерство Безпеки було, напевне, єдиною організацією, для якої зловмисники-люди несли більше загроз, ніж потойбічні феномени. Учасники наради потихеньку просочувалися через численну охорону, віталися зі знайомими і розбивалися на групки для неформального спілкування. Архітектура вестибюлю, з колонами і альковами, дозволяла, при потребі, знайти місце, де можна побути самому, але от повністю сховатися тут було абсолютно нíде.
- Добрий день, шановний. Щось вас у нас давненько не було видно. Очі не бачить, серце не плаче?
- Не знав, що у вас такі серйозні проблеми, що потрібне моє втручання.
- Дякую, аніж ваше, краще взагалі ніякого. Думаєте чиї борги я розгрібаю досі? А от ви, схоже, забули, що змінили місце служби.
- Звідки такі висновки?
- Звідти, що ви досі намагаєтеся командувати моїми співробітниками! Може вам ще і вашу посаду на папірці написати? Виключно для пам’яті.
Маг з акуратним бейджиком «Рем Ларкес», очевидно, починав скипати:
- Я намагався передати юнакові досвід і знання, поки спілкування з вами його остаточно не зіпсувало. Який приклад може подавати чистильник некромантові?!
Почувши розмову на підвищених тонах, присутні відреагували по-різному: більшість поспішила відійти в протилежний кінець вестибюля, а троє – підтягнулися ближче. Чорні любить скандалити і битися, а ще більше люблять дивитися, як б’ються інші.
- Та ви уявити собі не можете, на що здатні некроманти з добре поставленим ударом!
Від переходу на фізичні аргументи учасників суперечки врятував прихід міністра. Пан Міхельсон був звичайною людиною, але від справжніх чорних відрізнявся лише мастю, шумних сварок не терпів і від співробітників, якими не вдавалося керувати, позбавлявся без жалю. Маги моментально перетворилися в миролюбних співбесідників.
Глядачі дружно зітхнули (хтось полегшено, хтось – розчаровано) і потяглися до дверей, за які зайшло керівництво. В скромному залі зібралися всі п’ять регіональних координаторів, координатори різноманітних служб (загальною кількістю сім штук), сам міністр зі своїм першим замом і двоє запрошених гостей (чи слід вважати Ларкеса за гостя, було незрозуміло – його нової посади ніхто не знав). Чорні, ніби нічого не сталося, розсідалися навколо столу, і тільки хороший емпат зміг би визначити, що скажімо, Головний Цензор готовий був підтримати попереднього господаря Редстона, координатор Аксель – нинішнього, а шефові жандармів було глибоко наплювати і на того, і на другого. Сатал посилав Ларкесу багатообіцяючі погляди.
Міністр дав підлеглим рівно хвилину на те, щоби ті зайняли свої місця.
- Панове! - Пани одночасно прийняли заклопотаний вигляд. – Я думаю, нікому з вас не треба пояснювати, що ситуація в країні критична, і від того, що неминучість кризи було передбачено багато років тому, нікому не легше. Одразу обмовлюся: заходи з запобігання теологічній загрозі пропонувалися нашим міністерством регулярно, але декого в уряді досвід Нінтарка нічому не навчив. На щастя, ротація кадрів, викликана останніми виборами і ситуацією навколо Арангена, привела до влади більш рішучих людей.
Дехто з присутніх з розумінням закивав: міністр юстиції, останній ставленик арангенівських землевласників, півроку тому наклав на себе руки (він був одним з ідеологів «нового підходу», який дозволив кантональній владі економити на службі «очистки»), а провести в уряд нового лобіста деморалізована і збідніла східна фракція не змогла.
Міністр не опустився до того, щоби згадувати лихим словом постійного опонента.
- Ми отримали карт-бланш. Від нас вимагається якнайтерміновіше ліквідувати загрозу державі, - на цьому місці багато хто засумував, - але ситуація не така вже і безнадійна, - тонко посміхнувся міністр. У свій час група експертів вивчила проблему всесторонньо і виробила ряд рекомендацій, про які краще розкаже людина, яка безпосередньо займалася їх реалізацією – мій перший помічник. Прошу!
