- Ця сволота готова провернути все миттєво, - озвучив Піт спільний висновок, - діти підуть за старшими, навіть якщо ненавидять їх.
- Треба організувати засаду! - очі чарівниці горіли ентузіазмом. - Ти будеш чергувати вночі, я – вдень...
- Охолонь, це нікому не допоможе. Якщо з ними буде бойовий маг, ні ти, ні я з ним не впораємося. І не забувай про ціль операції – босам потрібне керівництво секти.
- Ми що, повинні знайти їм місце ритуалу і список запрошених? А на дітей – плювати?!
Піт зітхнув – його напарниця, будучи спеціалістом спецслужб, все одно залишалася білою. Хоча, тут справа не в Джерелі – виходячи на діло, Лаванда ставала вражаюче нечутливою. Миритися з жорстокістю і несправедливістю у власному домі – зовсім не те, що спостерігати за участю са-оріотських рабів, тут поняттями свій-чужий не прикриєшся. В такій ситуації навіть прагматичну, не обтяжену магією людину тягне в герої.
- Я хочу сказати, що пора просити підмоги, залишається лише зрозуміти – як.
А питання було не абстрактне – зв’язковий повинен був їхати через місто лише наступного тижня.
Але до міс Лаванди вже повернувся оптимізм і хороший настрій.
- О! Це просто – ми викличемо їх поштою.
- Жартуєш? Твій листа навіть з міста не виїде.
- Це дивлячись, як писати, і хто буде посилати....
- Та хто він такий? - обурювався порядно вдягнений пан за столиком далеко не найдешевшого кафе. - Доводити дитину до сліз, ламати його речі!!! Я цього так не залишу, Ґебе!
Дерик, який сидів спиною до обуреного міщанина, не ховаючись морщився і прикидував можливі наслідки конфлікту. Що поробиш, з наближенням вирішального моменту деякі брати починали втрачати самоконтроль! Може, не варто було видавати Шимуса за вчителя? З іншого боку, чим ще може займатися білий, єдиний корисний навик якого – викрадення Джерела. Намагатися залякати обуреного батька означало вийти з образу, убивство могло привернути надто багато уваги в найменш підходящий момент, найпростіше було відкликати Шимуса і зайняти його чимось на побудові Щита, наприклад, нехай активує Печаті, їх в дивному пристрої більше п’ятдесяти. Ні, Дерик не мав сумнівів, що замислений Посвяченими ритуал станеться, і повністю довіряв магічному мистецтву Вчителя. Але в записах засновників було сказано, що колись потрібний пристрій можна було принести в руках, а те, що намагаються спорудити вони, заледве поміщається у величезному цеху колишньої прядильної фабрики. Відчуйте різницю!
І, думаючи про це, Дерик зовсім не звернув уваги на сімейну пару, яка прогулювала бульваром дівчинку років семи. Учора, після розмови з невиразною сусідкою, глава сім’ї загорівся бажанням купити доньці ляльку в найбільш знаменитому магазині ляльок (який за сумісництвом був резиденцією армійської розвідки). Він негайно написав листа з проханням вислати каталог, абсолютно не задумуючись над тим, звідки знає адресу, і як з’явився на його столі цей чудовий аркуш чистого паперу.
Чудесник же думав про своє і голосу інтуїції не чув.
Глава 17
Білі насилу витримують очікування і необізнаність, але Лаванда Кілозо демонструвала чудеса самоконтролю – вона не ходила кругами навколо інтернату, ризикуючи розкрити своє прикриття, а лише навідувалася туди періодично (один-два рази на день). Діти занесеної над ними сокири ката не помічали і хуліганили як могли, зовсім безкарно (що теж не йде чорним на користь).
Піта підмивало утопити витвережуючий амулет в ставкý. Він звик імпровізувати в стосунках з ворогом, але явки, паролі і маневри прикриття завжди проговорювалися завчасно і завчалися напам’ять. Всяка ненадійність означала приховану присутність противника, бездіяльність – втрачену ініціативу. В термінах професійного шпіонажу те, чим вони зараз займалися (всі ці маневри і заклики про допомогу), називалися «недоліки планування і підготовки», простіше кажучи – бардак. Цілі мінялися на ходу, задачі підганялися навіть не під запити керівництва, а під моральні принципи виконавців, але, головне, – успіх операції і їй власні життя (противник-то справжній) залежали від цивільних служб. Якби за спиною стояло армійське начальство, шпіони бу почувалися набагато впевненіше.
На щастя, і талант Чудесників до змов виявився теж сильно перебільшеним.
- Три дні на пересилку пошти, - вголос розмірковувала Лаванда, - день на обмін даними, ще день – на збір групи. Потім ті ж самі три дні на переїзд. Коротше, раніше, ніж за тиждень вони не з’являться.
- В кращому випадку, - згоджувався Піт.
- Потратимо же час з користю! Я ось що думаю, - біла розсіяно розглядалася незрозуміло на що, як не придивися – літня міщанка на межі склерозу, - нема таких ритуалів, які би для запуску вимагали більше доби. Магія – мистецтво станів, чим потужніший ритуал, тим різкішим повинен бути ривок енергій. Тоді навіщо це возіння з інструментальним контролем, чи не простіше в потрібним момент мобілізувати натовп войовничих фанатиків? У Чудесників ніколи не було з цим проблем.
- До чого ти ведеш?
