— Діонісе, — закликав Персі, здіймаючи Хрісаорову золоту маску. — Або Бахусе... чи хто ти там. Ти зробив цю перемогу можливою, хоча і не був тут. Вороги тремтіли від згадки твого імені... чи дієтичної коли, чи хто їх зна чого. Тож, так, дякуємо. — У Персі вивертало нутрощі від цієї промови, але він тримався як міг. — Прийми цей корабель як наше підношення. Сподіваємось, що воно тобі сподобається.
— Шість мільйонів золота, — буркнув Лео. — Кому таке не сподобається?
— Ш-ш, — дорекла йому Хейзел — Не всі дорогоцінні метали приносять щастя. Повір мені.
Персі кинув золоту маску на борт судна, що тепер тонуло навіть швидше. Солодка шипуча рідина вивергалась з отворів для весел та била ключем з трюму, забарвлюючи море в брунатний колір.
Персі викликав хвилю й накрив нею ворожий корабель. Лео розвернув «Арго II». Піратське судно зникло під водою.
— А це не забруднить море? — спитала Пайпер.
— Я б не хвилювався, — сказав їй Джейсон. — Якщо Бахусу сподобається, то корабель просто розчиниться.
Персі не знав, чи це правда, але відчував, що зробив усе можливе. Він не дуже сподівався, що Діоніс їх почує або оцінить підношення, а тим паче допоможе їм у битві проти велетнів. І все ж спробувати було варто.
Поки «Арго II» прямував крізь туман на схід, Персі вирішив, що принаймні щось хороше ця сутичка з Хрісаором йому таки дала. Він позбавився своєї зарозумілості... аж настільки, що зробив підношення винному чуваку.
Після нападу піратів вони вирішили подолати решту шляху до Рима небом. Джейсон наполіг, що у змозі заступити на варту. Тренер Хедж приєднався до нього — сатир досі був настільки заряджений адреналіном, що кожного разу, коли корабель потрапляв у зону турбулентності, розмахував биткою та волав: «Помри!»
Залишалось кілька годин до світанку, тож Джейсон порадив Персі спробувати трохи поспати.
— Усе буде добре, старий, — сказав Джейсон. Дай комусь іншому можливість урятувати корабель.
Персі погодився, але, опинившись у каюті, усвідомив, що не може заснути.
Він вдивлявся в бронзовий світильник, що хитався на стелі, згадуючи, як легко Хісаор переміг його у двобої. Золотий воїн міг убити його, навіть не спітнівши. І не зробив цього тільки тому, що хтось інший хотів заплатити за нагоду вбити Персі пізніше.
Персі почувався так, наче крізь щілину його обладунку непомітно пройшла стріла: наче він досі мав благословення Ахіллеса, і хтось знайшов його вразливе місце. Що старшим Персі ставав, і що довше залишався живим, то більше друзі рівнялись на нього. Вони покладались на Персі та його сили. Навіть римляни здійняли його на щиті та зробили претором, а він знав їх лише кілька тижнів.
Але Персі
Оце так... якщо починаєш так уважати, то це означає, що ти занадто багато часу провів з Аннабет.
Аннабет колись сказала Персі про його згубну ваду: він начебто був занадто відданий своїм друзям. Не бачив повної картини і врятував би друга навіть ціною Всесвіту.
Тоді Персі просто проігнорував її слова. Як відданість може бути чимось поганим? До того ж, з титанами все спрацювало. Він урятував друзів і переміг Кроноса.
Але тепер сумнівався. Він з радістю зіткнеться з будь-яким чудовиськом, богом або велетнем, щоб захистити друзів. Але раптом це залежить не від нього? Раптом хтось інший мусить це зробити? Змиритись із цим було
Так було з його мамою. Вона потерпала від жахливих стосунків з огидним смертним типом тому, що це відлякувало від Персі чудовиськ. Гровер, найкращий друг Персі, захищав його майже цілий рік, поки він і не здогадувався про свою напівбожу сутність. І через це Гровер ледве не помер від рук мінотавра.
Персі вже не дитина, тому не хотів, щоб жодний з його близьких ризикував заради нього. Він сам мав бути захисником і тому
Утома зрештою його здолала. Він заснув: Уві сні рокіт грому перетворився на сміх богині землі Геї.
Персі снилось, що він стоїть на веранді Великого Будинку в Таборі Напівкровок. На стороні Пагорба Напівкровок з явилось спляче обличчя Геї — величезні риси, утворені тінями на трав’янистому схилі. Її губи не рухались, але голос лунав по всій долині.
