Знак Афіни полностью

Заднім числом Аннабет збагнула, що «Арго II» зупинився приблизно за сорок футів над підлогою. Опустилась драбина, але Аннабет не могла відвести очей від темряви. Тоді біля неї раптом з’явився Персі. Його пальці стиснули її долоні.

Він лагідно повернув її від ями та пригорнув до себе. Вона ткнулась обличчям у його груди і розридалась.

— Усе гаразд, — промовив він. — Ми разом.

Він не сказав: «З тобою все добре» або «Ми живі». Після всього, що вони витримали за останній рік, Персі розумів, що немає нічого важливішого, ніж бути разом. І саме за це вона його кохала.

Їхні друзі зібрались навколо. Серед них був і Ніко ді Анжело, але думки Аннабет настільки затьмарилися, що її це зовсім не здивувало. Їй здавалось, що інакше і бути не могло.

— Твоя нога... — Пайпер присіла біля неї та оглянула шину з бульбашкової обгортки. — Ох, Аннабет, що тут сталось?

Аннабет почала пояснювати. Говорити було важко, але з кожним реченням слова давались їй дедалі легше. Персі не відпускав її руку, що також додавало їй впевненості. Коли вона закінчила, обличчя друзів виглядали здивованими.

— Боги олімпійські, — промовив Джейсон. — Ти пройшла крізь усе це сама. Зі зламаною щиколоткою.

— Ну... не через усе.

Персі широко всміхнувся.

— Ти змусила Арахну сплести собі власну пастку? Я, звісно, знав, що ти можеш постояти за себе, але, свята Гера... Аннабет, тобі вдалося. Поколіннями діти Афіни намагались і зазнавали невдачі. А ти знайшла Афіну Парфенос!

Усі витріщились на статую.

— Що робитимемо, з нею? — запитав Френк. — Вона величезна.

— Ми повинні взяти її із собою у Грецію, — промовила Аннабет. — Статуя могутня. Не знаю як, але вона допоможе нам зупинити велетнів.

— «Загибель велетнів бліда і золотом палає, — процитувала Хейзел. — З в’язниці витої звільнить її лиш біль». — Вона із захватом подивилась на Аннабет. — Це були Арахнині пута. Ти хитрістю змусила її їх сплести.

«І з нестерпним болем», — подумала Аннабет.

Лео здійняв руки. Він зробив пальцями рамку, наче вимірював Афіну Парфенос.

— Ну, доведеться дещо перемістити, але, гадаю, ми зможемо проштовхнути її у двері стайні. Якщо ноги стирчатимуть, я можу огорнути їх прапором чи ще щось таке придумаю.

Аннабет здригнулась. Вона уявила, як Афіна Парфенос стирчить з триреми, а навколо її її п'єдесталу звивається прапор з написом «НЕГАБАРИТНИЙ ВАНТАЖ».

А потім вона подумала про інші рядки з пророцтва: «Близнята подих янгола зупинять, до смерті вічної сховають ключ».

— А щодо вас? — поцікавилася вона. — Що сталось із велетнями?

Персі розповів їй про порятунок Ніко, появу Бахуса та бій з велетнями у Колізеї. Ніко майже нічого не говорив. Бідолаха виглядав так, наче шість тижнів блукав пустелею. Персі пояснив, що дізнався Ніко про Браму Смерті, й чому її треба зачинити з обох боків. Навіть із сонячним світлом, що лилось згори, після слів Персі у печері наче знову стало темніше.

— Отже, смертна сторона в Епірі, — промовила Аннабет. — Принаймні туди ми можемо дістатись.

Ніко скривився.

— Але проблема в іншій стороні. У Тартарі.

Слово наче відбилось від стін кімнати. З ями позаду них здійнявся холодний струмінь повітря. Тоді Аннабет остаточно позбулась сумнівів. Розколина вела просто у Підземне царство.

Персі напевно теж це відчув. Він відвів її від краю. Нитки павутини потягнулися за нею, наче шлейф весільної сукні. Якби ж у неї був кинджал, щоб відрізати цей мотлох! Вона вже хотіла попросити Персі допомогти їй Анаклузмосом, але він заговорив раніше:

— Бахус сказав, що моя подорож виявиться важчою, ніж я очікую. Не розумію...

Кімната затряслась. Афіна Парфенос нахилилась в один бік. Її голова оперлась на один з тросів Арахни, але мармуровий її єдестал розсипався.

Аннабет скрутило нутрощі. Якщо статуя впаде у прірву, усі її зусилля виявляться марними. Їхній похід зазнає невдачі.

— Не дайте їй впасти! — скрикнула вона.

Друзі миттєво її зрозуміли.

— Чжане! — заволав Лео. — Віднеси мене до штурвала, швидко! Тренер там на самоті.

Френк перетворився на велетенського орла і понісся з Лео до корабля.

Джейсон пригорнув рукою Пайпер і повернувся до Персі.

— За мить повернусь за вами.

Хлопець викликав вітер і здійнявся у повітря.

— Підлога не витримає! — крикнула Хейзел. — Решті з нас треба бігти до драбини.

З отвору у підлозі здійнялись стовпи пилу та павутиння. Шовкові троси Арахни заколихались, наче величезні гітарні струни, і почали розриватися. Хейзел кинулась до драбини і жестом покликала Ніко за собою, але той був не у кращій формі для бігу.

Персі міцніше стиснув долоню Аннабет.

— Усе буде добре, — пробурмотів він.

Вона подивилась угору і побачила, як з «Арго II» вилетіли абордажні троси та повились навколо статуї. Один з них затягнувся петлею на шиї Афіни. Лео почав віддавати зі штурвала накази, а Джейсон та Френк несамовито залітали від однієї мотузки до іншої,- намагаючись їх закріпити.