Хедж кинувся до скла. Він здійняв долоні, наче запитуючи: «Що ти там робиш, Джексоне?»
Персі вдарив кулаками по склу і промовив губами:
Хедж поставив запитання, що, певно, було таким:
Персі вказав на велетенського коропа.
Френк помахав верхнім лівим плавцем:
Хедж потрусив ногу, наче розігрівався для копняка, але Персі замахав руками:
Персі ніколи не був майстром шарад, але Хедж кивнув так, наче зрозумів. Коли потрібно було щось розбити, тренер розумів без слів.
Персі підняв ще одну велетенську кульку.
Кето стала навколішки. Часу було обмаль.
Персі відрахував на пальцях.
Френк перетворився на людину і навалився плечем на скло. Тренер зробив копитом фірмовий обертовий копняк Чака Норіса. Персі з усієї сили вдарив кулькою по стіні, а разом із цим наказав воді підкоритись і цього разу навідріз відмовився приймати заперечення. Хлопець відчув тиск у резервуарі, і скористався цим. Вода любить бути вільною і з часом здатна подолати будь-які перешкоди, так само як і Персі. Він уявив, як повернеться до Аннабет, як знищить цю жахливу в’язницю для морських створінь і запхає Форкію мікрофон у його огидну горлянку. П’ятдесят тисяч галонів води відгукнулись на його гнів.
Скляна стіна тріснула. З місця удару поповзли ламані лінії. Резервуар вибухнув. Персі затягнуло у водяний вир. Він полетів сторчака по підлозі амфітеатру разом із Френком, кількома велетенськими скляними кульками та жмутом пластикових водоростей. Кето саме звелася на ноги, коли на неї впала статуя водолаза, який наче прагнув обійняти богиню.
Тренер Хедж виплюнув солону воду.
— Панові сопілки, Джексоне! Що ти там робив?
— Форкій! — випалив Персі. — Пастка! Тікаймо!
Вони кинулись навтіки під ревіння сигналізації. З боку промайнув резервуар з нереїдами, а потім з тельхінами. Персі хотів їх звільнити, але як? Їх накачали наркотиками, вони були млявими, а головне — вони морські створіння, тому зможуть вижити, тільки якщо Персі дізнається, як переправити їх у океан.
Крім того Персі був певен, що в разі зіткнення з Форкієм сила морського бога переважить його власну. І їх переслідувала Кето, ладна згодувати хлопців своїм морським чудовиськам.
Крізь звукову систему зарокотів голос Форкія:
— Персі Джексоне!
Феєрверки та бенгальські вогні почали безладно спалахувати. Дим із запахом пончиків заповнив коридори. З гучномовців загуділа драматична музика — п'ять чи шість різних пісень водночас. Увімкнулись прожектори й освітили все. Приміщення поринуло у хаос спецефектів.
Персі, тренер Хедж та Френк, спотикаючись, вибігли зі скляного тунелю й опинились у кімнаті з китовими акулами. У смертній частині акваріума панували галас та штовханина: родини та. табірні групи бігали туди-сюди, а персонал шалено ганявся за ними, намагаючись запевнити, що всього-на-всього випадково спрацювала аварійна сигналізація.
Але Персі знав, що це не так. Разом з друзями він приєднався до смертних і побіг до виходу.
Аннабет намагалась підбадьорити Хейзел, частуючи її найвидатнішими проявами риб’ячого мозку Персі, коли коридором промчався Френк і увірвався до каюти.
— Де Лео? — задихаючись промовив він. — Відлітаймо! Відлітаймо!
Обидві дівчини вскочили на ноги.
— Де Персі? — випалила Аннабет. — І козел?
Френк вхопився за свої коліна, ледве переводячи дух.
Його одяг був вогким і задубілим, наче накрохмаленим.
— На палубі. З ними все гаразд. Нас переслідують!
Аннабет повз нього кинулась нагору, перестрибуючи по три сходинки за раз. Хейзел теж не барилася. За нею, відхекуючись, поволочився і Френк. Виснажені Персі та Хедж лежали на палубі. Хедж десь загубив свої черевики, але він посміхався небу і бурмотів: «Крутизна, крутизна». Персі був весь у порізах і подряпинах, наче вистрибнув у зачинене вікно. Він нічого не сказав, але слабко стиснув долоню Аннабет, наче мовив: «Одну хвильку, світ ось-ось припинить вертітися».
Лео, Пайпер і Джейсон, які до цього спокійно їли в обідній залі, примчали нагору.
— Що? Що? — крикнув Лео, тримаючи недоїдений гарячий бутерброд із сиром. — Мені вже що, навіть перерву на обід не можна брати? Що сталось?
— Переслідують! — знову крикнув Френк.
