Вони пройшли далі, і туман розсіявся, відкривши чоловіка на крижаному троні. Він мав міцну статуру і був одягнений у стильний білий костюм, наче зітканий зі снігу. Обабіч розходилися темні пурпурові крила. Бурульки вкривали його довге волосся та кошлату бороду, тож Джейсон не міг сказати, чи вони сірі, чи просто білі від інею. Підняті брови робили вираз обличчя розлюченим, але в очах мерехтіло більше тепла, ніж у дочки, — наче десь там, під вічною мерзлотою, він зберіг почуття гумору. Джейсон на це сподівався.
— Bienvenu, — промовив цар. — Je suis Boreas le Roi. Et vous?[29]
Снігова богиня Хіона було розкрила рота, але Пайпер зробила крок уперед і вклонилася в реверансі.
— Votre Majestie, — промовила вона, — je suis Piper McLean. Et c’est Jason, fils de Zeus[30].
Цар усміхнувся, приємно вражений.
— Vous parlez francais? Tres Bien![31]
— Пайпер, ти говориш французькою? — запитав Джейсон.
Пайпер нахмурилася.
— Ні. А що?
— Ти щойно говорила французькою.
Пайпер кліпнула.
— Справді?
Цар знову щось сказав, і вона кивнула.
— Oui, Votre Majestie[32].
Цар розсміявся і поплескав руками, вочевидь, задоволений. Він промовив ще декілька речень, а потім змахнув рукою до своєї дочки, ніби проганяв її геть.
Хіона виглядала розсердженою.
— Цар каже...
— Він каже, що я дочка Афродіти, — перервала Пайпер, — тому французька, мова кохання, у мене в крові. Я й гадки не мала. А ще його величність каже, що тепер Хіоні не доведеться перекладати.
Позаду них пирхнув Зет, і Хіона вбивче зиркнула на нього. Вона силувано вклонилася батькові і відійшла назад. Цар змірив поглядом Джейсона, і хлопець вирішив, що було б непогано теж вклонитися.
— Ваша величносте, я — Джейсон Ірейс. Дякую вам, що не вбили нас. Можу я поцікавитися... чому грецький бог розмовляє французькою?
Пайпер знову обмінялася фразами з царем.
— Він розмовляє мовою своєї країни, — переклала Пайпер. — Він говорить, що всі боги так роблять. Більшість грецьких богів розмовляють англійською, оскільки живуть у Сполучених Штатах, однак на Борея там не чекають. Його володіння завжди знаходилися далеко на півночі. У ці часи йому подобається Квебек, тому він і розмовляє французькою.
Цар щось промовив, і Пайпер зблідла.
— Цар каже... — вона запнулась. — Він каже...
— Ох, дозволь мені, — промовила Хіона. — Мій батько каже, що він має наказ убити вас. Хіба я не згадувала про це раніше?
Джейсон напружився. Цар так само люб’язно посміхався, наче щойно передав чудову новину.
— Убити нас? — промовив Джейсон. — Чому?
— Тому що, — відповів цар англійською з жахливим акцентом, — мій господар Еол наказав.
Борей піднявся. Він зійшов зі свого трону і згорнув крила за спиною. Коли цар наблизився, Хіона та Зет уклонились. Джейсон і Пайпер повторили за ними.
— Я волію говорити вашою мовою, — сказав Борей, — оскільки Пайпер МакЛін удостоїла мене моєї. Toujours[33] мав слабкість до дітей Афродіти. А щодо тебе, Джейсоне Ірейс, мій володар не розраховує, що я вб’ю сина Зевса... не давши йому спочатку висловитися.
Джейсонова золота монета наче поважчала в кишені. Якщо й доведеться битися, то його положення не з найкращих. Дві секунди, щоб викликати меч. А тоді зустріч віч-на-віч з богом, двома його дітьми та військом заморожених воїнів.
— Еол — господар вітрів, так? — запитав Джейсон. — Навіщо йому бажати нашої смерті?
— Ви напівбоги, — відповів Борей, наче це все пояснювало. — Робота Еола полягає в стримуванні вітрів, а напівбоги завжди приносили йому купу неприємностей. Вони просять про послуги. Вони звільняють вітри і спричиняють хаос. Та останньою краплею стала битва з Тифоном минулого літа...
Борей змахнув рукою, і в повітрі з’явилась крижана пластина, що була наче плаский телевізор. На поверхні замерехтіло зображення битви — оповитий грозовими хмарами велетень просувався по річці в напрямку Мангеттена. Навколо нього роїлися, наче розлючені оси, крихітні сяючі постаті. «Боги», — припустив Джейсон. Вони обстрілювали чудовисько блискавками й вогнем.
Нарешті посеред ріки розверзнувся величезний вир, і димна постать зникла під водою.
— Грозовий велетень, Тифон, — пояснив Борей. — Коли боги перемогли його вперше, вічність тому, він не просто помер. Його смерть визволила сонму грозових духів — диких вітрів, що не підкорялись нікому. І саме Еолу довелось усіх їх вислідити та ув’язнити у своїй фортеці. Щодо інших богів... вони не допомагали. Навіть не перепросили за незручності. Минули століття, перш ніж Еол вислідив усіх грозових духів, і це, звісно, його дратувало. І ось, минулого літа, Тифона знову перемогли...
— І його смерть визволила ще одну хвилю вентусів, — здогадався Джейсон. — Через що Еол розлютився ще більше.
— C’est vrai[34], — погодився Борей.
— Але, ваша величносте, — промовила Пайпер, — боги не мали вибору, окрім як битися з Тифоном. Він би знищив Олімп! До того ж навіщо карати за це напівбогів?
Цар знизав плечима.
