Тріан ковтнув і повільно кивнув, піднісши до рота зімкнутий кулак. Він підвівся і показав на них обох, його рука трохи тремтіла.
“I’ll pay you. I’ll give you e… everything I have left. Help me find them,” he said, fire in his eyes as sparks scorched the wood and floor close to him.
— Я тобі заплачу. Я дам тобі... все, що в мене залишилося. Допоможи мені їх знайти, — сказав він з вогнем в очах, коли іскри обпалювали дерево та підлогу біля нього.
“Why the fuck would we need payment? Right, Kyrian?” Ilea said, looking at the other man, who nodded.
"Навіщо, чорт забирай, нам плата? Правда, Кир'ян? — сказала Ілея, дивлячись на іншого чоловіка, який кивнув.
“We’re with you.”
«Ми з тобою».
Ilea didn’t know what else to do for now. Trian was in pain, that was for sure. He was angry, and she shared his rage.
Ілея не знала, що ще робити. Тріан відчував біль, це було точно. Він був розгніваний, а вона поділяла його лють.
Ilea looked out the window and into the night while Trian regained his composure. When she turned back toward him, he looked tired, exhausted, and angry, all of it more so than she had ever seen him.
Ілея подивилася у вікно в ніч, а Тріан відновив самовладання. Коли вона повернулася до нього, він виглядав втомленим, виснаженим і сердитим, і все це більше, ніж вона будь-коли його бачила.
“You need rest. And you need to eat. Here,” she said, summoning a meal and something to drink, putting it on the table next to him.
"Вам потрібен відпочинок. І їсти треба. Ось, — сказала вона, викликавши їжу і щось випити, поставивши на стіл поруч з ним.
“I don’t need shit, Ilea. I need to find whoever did this,” Trian said, shoving the food off the table and sending it clattering onto the carpet, joining the dried blood.
— Мені лайно не потрібне, Ілеє. Мені потрібно знайти, хто це зробив, — сказав Тріан, відсунувши їжу зі столу і відправивши її стукати по килиму, приєднавшись до засохлої крові.
A loud clap cut through the silence in the room. Trian stumbled backward and fell into the chair he had previously sat in. Ilea let her hand fall and summoned another meal.
Гучний хлопок прорізав тишу в кімнаті. Тріан спіткнувся назад і впав у крісло, в якому раніше сидів. Ілея відпустила руку і покликала ще одну трапезу.
“You’re out of it. Do you think you can fight anyone if I can hit you so easily? Focus.”
— Ти вийшов. Як ти думаєш, чи зможеш ти битися з кимось, якщо я зможу так легко вдарити тебе? Зосередьтеся».
Trian’s eyes narrowed somewhat. He took the meal and started eating quietly, blood dripping down his cheek as Ilea healed his broken jaw, the bone cracking back into place as he continued chewing.
Очі Тріана дещо звузилися. Він узяв їжу і почав тихо їсти, кров стікала по його щоці, коли Ілея загоїла його зламану щелепу, кістка знову стала на місце, коли він продовжував жувати.
“My… my family. They’re all dead. Someone came here and murdered everybody. I only found corpses, ripped apart by magic, swords, arrows, and beasts. This was nothing small. And I have no fucking idea who did it…” he said, throwing the empty plate on the ground. As he looked at Ilea, tears joined the blood on his face.
"Мій... моєї сім'ї. Вони всі мертві. Хтось прийшов сюди і всіх убив. Я знаходив лише трупи, розірвані магією, мечами, стрілами та звірами. Це було неабияк маленьким. І я, чорт забирай, поняття не маю, хто це зробив..." — сказав він, кинувши порожню тарілку на землю. Коли він подивився на Ілею, сльози приєдналися до крові на його обличчі.
“Then let’s find out who did,” she said, activating her skills.
«Тоді давайте дізнаємося, хто це зробив», — сказала вона, активізуючи свої навички.
SIX
ШІСТЬ
Estate Investigation
Розслідування майна
“Kyrian will be right there. I think you should try to get some sleep,” Ilea said, helping Trian into a bed. One of the few that wasn’t soiled by dried blood. He looked pale and hardly reacted to her guidance, his eyes unfocused.
"Киріан буде тут. Гадаю, тобі варто спробувати трохи поспати, — сказала Ілея, допомагаючи Тріану лягти в ліжко. Один з небагатьох, який не був забруднений засохлою кров'ю. Він виглядав блідим і майже не реагував на її вказівки, його очі були розфокусовані.
How long have you been here alone? Looking for clues amongst ash and long-dried blood?
Як давно ви тут самі? Шукаєте підказки серед попелу та давно засохлої крові?
She covered the man in thick blankets and sighed as she stepped out into the corridor, unsure what else to do.
Вона накрила чоловіка товстими ковдрами і зітхнула, вийшовши в коридор, не знаючи, що ще робити.
Trian had burnt all the corpses, which left only the house itself as a reference for their investigation. Not that she was experienced with anything a situation like this would require. Fighting monsters was one thing, but the large-scale elimination of most of a noble House near the capital of a large Empire? That was something entirely different.
