“Can I have a look?” Ilea asked, moving closer to the man. The smell of blood and sweat permeated the room. Not the best sign.
— Можна я подивлюся? — спитала Ілея, підходячи ближче до чоловіка. Запах крові і поту просочував кімнату. Не найкраща ознака.
“He’s not awake,” Aurelia said.
— Він не прокинувся, — сказала Аурелія.
Ilea stepped up and touched the man’s brow. A strong fever, that much she could’ve guessed back on Earth. The old man was bald, his build wiry. Only burnt tatters of his shirt remained, and his leather pants were covered in blood.
Ілея підійшла і торкнулася чола чоловіка. Сильна лихоманка, про яку вона могла здогадатися ще на Землі. Старий був лисий, статура жилава. Від його сорочки залишилися лише обгорілі лахміття, а шкіряні штани були залиті кров'ю.
And still, she felt he wasn’t as weak as his appearance might suggest. His level was below two hundred, but not by much.
І все ж вона відчувала, що він не такий слабкий, як може здатися на перший погляд. Його рівень був нижчим за двісті, але не набагато.
[Mage – level 192]
[Маг – рівень 192]
Activating her healing magic and moving her lantern closer, Ilea searched his body and found a nasty cut near his stomach. Pus had formed, but it looked like the girl had tried to clean it somewhat.
Активувавши свою цілющу магію і підсунувши ліхтар ближче, Ілея обшукала його тіло і виявила неприємний поріз біля його живота. Гній утворився, але виглядало так, ніби дівчина намагалася його дещо очистити.
There were other injuries and what looked like an infection or curse. Ilea lifted the man’s shirt, asking Aurelia to look away for a second. The smell of the wound was bad, but she’d seen much worse since arriving in Elos, including on her own body.
Були й інші травми і те, що було схоже на інфекцію чи прокляття. Ілея підняла сорочку чоловіка і попросила Аурелію на секунду відвести погляд. Запах рани був неприємним, але з моменту прибуття в Елос вона бачила набагато гірше, в тому числі і на власному тілі.
Touching the injury directly, she started using her healing skill, grabbing the towel from the girl with her other hand. She cleaned and healed the wound slowly. It didn’t take long before the man’s stomach looked as good as new.
Доторкнувшись безпосередньо до травми, вона почала використовувати свою навичку зцілення, схопивши рушник у дівчини іншою рукою. Вона повільно очищала і загоювала рану. Минуло зовсім небагато часу, перш ніж живіт чоловіка став як новий.
No scars either with healing magic.
Без шрамів і з цілющою магією.
He stirred a little, and Ilea started focusing on the infection, carefully pulling away what remained of his shirt. She laid his shoulder bare and looked at it. His flesh was burnt in a circle and in the middle was something black. It moved slightly, and not with the same beat as his heart.
Він трохи поворухнувся, і Ілея почала зосереджуватися на інфекції, обережно відтягуючи те, що залишилося від його сорочки. Вона оголила його плече і подивилася на нього. Його тіло було обпалене по колу, а посередині було щось чорне. Воно злегка ворухнулося, і не з таким же ударом, як його серце.
“Any idea what that is?” Ilea asked, pointing at the injury.
— Маєте уявлення, що це таке? — спитала Ілея, показуючи на поранення.
“Poison or a curse,” Aurelia said. “Cutting it out would be best, but I wouldn’t be able to stop the bleeding afterward.”
— Отрута чи прокляття, — сказала Аурелія. «Було б краще вирізати його, але я не зміг би зупинити кровотечу після цього».
“Are you sure?” Ilea asked. When she tried to affect the area with her healing magic, it seemed to resist.
— Ти певен? — спитала Ілея. Коли вона спробувала вплинути на область своєю цілющою магією, вона, здавалося, чинила опір.
Wouldn’t want to get hit by something like that myself.
Я б сам не хотів потрапити під щось подібне.
Through her healing, the effects she felt were similar to what she knew from Kyrian’s spells. She was glad to have her Curse Resistance.
Завдяки її зціленню наслідки, які вона відчула, були схожі на ті, які вона знала із заклинань Кіріана. Вона була рада, що має свій опір прокляттю.
“Cut it out. I’m sure,” the girl said. “I’ve seen something similar before.”
"Виріжте. Я впевнена", - сказала дівчина. «Я вже бачив щось подібне».
Ilea grimaced. “I’ll do it. Do you want to wait outside? I don’t think this will be pleasant for him.”
Ілея скривилася. "Я це зроблю. Хочете почекати на вулиці? Я не думаю, що це буде приємно для нього".
Aurelia didn’t respond. Her gaze was focused. She glanced at Ilea and handed her the curved sword.
Аурелія не відповіла. Її погляд був зосереджений. Вона глянула на Ілею і простягнула їй вигнутий меч.
Ilea nodded and took the blade, then started to cut carefully into the man’s flesh, holding his chest down with her other hand. She could see exactly how deep the curse had penetrated his body via her healing spell, but after a while, his legs started thrashing.
