Bells tolled as the group left the inn, finding soldiers in Imperial armor decorated in gray and red patrolling the streets of the capital. Most of them looked tense. Clenched jaws and hard eyes. Ilea suggested they stick to the alleyways and side streets after the first few suspicious glances.
Дзвони задзвонили, коли група вийшла з заїжджого двору, побачивши солдатів в імператорських обладунках, прикрашених сірим і червоним кольорами, які патрулювали вулиці столиці. Більшість з них виглядали напружено. Стиснуті щелепи і тверді очі. Ілея запропонувала їм триматися провулків і бічних вулиць після перших кількох підозрілих поглядів.
Avoiding the guards and soldiers while searching for the various locations of the information brokers wasn’t easy, but with her Sphere and their high stats, they could make their way through the city without further issues.
Уникнути охоронців і солдатів під час пошуку різних місць розташування інформаційних брокерів було непросто, але з її Сферою та їхніми високими характеристиками вони могли пробиратися через місто без подальших проблем.
There was talk of demons on the lips of most passersby, and smoke still rose from a few sections of the city. Occasionally they saw entire groups of soldiers running to and fro.
На вустах більшості перехожих лунали розмови про демонів, а з кількох районів міста все ще піднімався дим. Час від часу вони бачили цілі групи солдатів, які бігали туди-сюди.
They had been lucky with Balduur and his group. After the attacks, it had apparently become even more difficult for ordinary folk to leave and enter the capital. By now, it was clear that the attacks hadn’t come from a central place, nor had the walls been breached by the monsters.
Їм пощастило з Бальдууром і його групою. Після обстрілів простим людям, очевидно, стало ще важче виїжджати та в'їжджати до столиці. На той час стало ясно, що атаки не були здійснені з центрального місця, і стіни не були пробиті монстрами.
Ilea wondered who had set the demons loose and why. Had there been new summonings, or had demons been smuggled inside? Given how easy it had been to get Balduur out, she could only assume that others in their level range or with specialized skills could easily get things in.
Ілея задумалася, хто випустив демонів на волю і чому. Чи з'явилися нові виклики, чи демонів таємно ввезли всередину? Враховуючи, як легко було витягнути Бальдура, вона могла лише припустити, що інші люди з їхнього рівня або зі спеціальними навичками могли б легко втрутитися.
There were hundreds of guards and soldiers on the streets and manning the walls, but Virilya was absolutely massive. The walls were extensive and high, and the streets provided thousands of hiding spots and ways to avoid security. Hell, even the sewer system was large enough to walk through.
На вулицях стояли сотні охоронців і солдатів, але Вірілья був абсолютно величезним. Стіни були великими і високими, а на вулицях були тисячі схованок і способів уникнути охорони. Чорт забирай, навіть каналізаційна система була досить великою, щоб пройти через неї.
She wondered how anyone could hope to find invaders or assassins in this maze. She just had to trust that the many contacts provided by Dagon would eventually lead them to Eve.
Вона дивувалася, як хтось може сподіватися знайти загарбників чи вбивць у цьому лабіринті. Їй просто потрібно було вірити, що численні контакти, надані Дагоном, врешті-решт приведуть їх до Єви.
*
The suns were already high above the horizon when the group was let through onto a large roof terrace strewn with crates from which plants and herbs were growing. Tables and chairs had been set up between the crates, and a bar stood in one corner. A few patrons were present in the afternoon light and a band lounged on a small stage, glancing at the newcomers before returning to their conversation.
Сонце вже було високо над горизонтом, коли групу випустили на велику терасу на даху, всіяну ящиками, з яких росли рослини та трави. Між ящиками були розставлені столи та стільці, а в одному кутку стояла барна стійка. Кілька відвідувачів були присутні при денному світлі, а група відпочивала на маленькій сцені, поглядаючи на новоприбулих, перш ніж повернутися до розмови.
Using the description provided, they found Dagon’s contact. A blonde woman wearing a red hat, smoking some kind of handmade cigarette and drinking a leaf tea with a blueish hue. She went by the name of Kariah.
Скориставшись наданим описом, вони знайшли контакт Дагона. Білява жінка в червоному капелюсі, курить якусь сигарету ручної роботи і п'є листовий чай з блакитним відтінком. Вона носила ім'я Карія.
Introductions were quick, the parties labeling themselves merely as buyers and sellers. Ilea and her companions were wearing their new armor to cover their features. Trian did the talking.
Представлення було швидким, сторони називали себе лише покупцями та продавцями. Ілея та її супутники були одягнені у свої нові обладунки, щоб приховати риси обличчя. Тріан говорив.
