“May I ask who paid for that Taleen ruin job?”
— Дозвольте запитати, хто заплатив за цю роботу в руїнах Таліна?
“No clue.”
— Ніякої підказки.
“Right. Look, I don’t like you here, so you should leave,” he said, turning away. “Come on, Popi, we’re supposed to be back in two hours.”
— Вірно. Слухай, ти мені тут не подобаєшся, тому тобі треба йти, — сказав він, відвертаючись. — Давай, Попі, ми маємо повернутися за дві години.
“Before you go, Popi, do you have any more of that cake?” Ilea said. “I’m willing to pay you twenty coppers for each cake. Actually, how much do the ingredients cost? I don’t want to rob you.”
— Перед тим, як ти підеш, Попі, у тебе є ще тістечко? – сказала Ілея. — Я готовий заплатити тобі двадцять мідяків за кожен корж. Власне, скільки коштують інгредієнти? Я не хочу тебе грабувати».
“Lilith, forget about the fucking cake,” Maria hissed.
– Ліліт, забудь про довбаний торт, – прошипіла Марія.
“Already healed I see. You’re full of surprises,” Maurice said.
"Вже загоєний, бачу. У вас повно сюрпризів", - сказав Моріс.
“You should try the cheesecake before you complain,” Ilea said.
"Ви повинні спробувати чізкейк, перш ніж скаржитися», – сказала Ілея. "
Popi summoned the rest of the cake and handed it over. “No need to pay. I like baking.”
Попі викликав решту торта і передав його. "Не потрібно платити. Я люблю пекти».
“I can see that,” Ilea said, taking the gift. “Thank you,” she said with a wide smile. “Popi, I’ll remember the name.”
— Я це бачу, — сказала Ілея, беручи подарунок. — Дякую, — сказала вона з широкою посмішкою. — Попі, я запам'ятаю ім'я.
He smiled.
Він усміхнувся.
Maurice sighed and tapped Popi’s arm. “Come on, big guy.”
Моріс зітхнув і постукав Попі по руці. — Давай, здоровань.
Ilea watched them leave. Maurice’s birds fluttered around them, and the man glanced back a few times before they were gone beyond the treeline that started down the slope.
Ілея дивилася, як вони йдуть. Довкола них пурхали птахи Моріса, і чоловік озирнувся кілька разів, перш ніж вони зникли за межею дерев, що починалася вниз по схилу.
Ilea spread her wings before she grabbed the near-invisible Maria and ascended, looking in the direction of the two mercenaries she’d likely have to face in battle in the following days.
Ілея розправила крила, перш ніж схопити майже невидиму Марію і піднятися, дивлячись у бік двох найманців, з якими їй, ймовірно, доведеться зіткнутися в бою в наступні дні.
I do hope I won’t have to kill them, she thought as she sped up, though not to her full speed so as not to reveal anything. She didn’t fly toward the others, instead taking a massive detour to throw Maurice off.
Я дуже сподіваюся, що мені не доведеться їх вбивати, подумала вона, прискорюючись, хоч і не на повну силу, щоб нічого не розповісти. Вона не полетіла назустріч іншим, а зробила величезний об'їзд, щоб скинути Моріса.
Was Popi just playing the fool? She wasn’t sure. Part of her wanted to believe he was as innocent as he’d acted, but then she remembered Maria’s quick performance back in the hideout. There were actors out there with magic to help them fool anyone.
Невже Попі просто грав дурня? Вона не була впевнена. Частково вона хотіла вірити, що він був таким же невинним, як і діяв, але потім вона згадала про швидкий виступ Марії в схованці. Там були актори з магією, яка допомагала їм обдурити будь-кого.
“That went better than expected,” Ilea said when they landed.
«Все пройшло краще, ніж очікувалося», — сказала Ілея, коли вони приземлилися.
“I’m not sure you fooled him,” Maria said.
— Я не впевнена, що ти його обдурила, — сказала Марія.
“Either way, they likely know we’re coming,” Ilea said.
«У будь-якому випадку, вони, ймовірно, знають, що ми прийдемо», — сказала Ілеа.
“We could’ve forced a search or held them hostage,” Maria said as they walked back to the others.
«Ми могли б змусити їх обшукати або взяти їх у заручники», — сказала Марія, коли вони повернулися до інших.
“You got literally baked,” Ilea said. After talking to the two, she didn’t really want to fight them, not that she’d say that to Maria.
— Ти буквально спечешся, — сказала Ілея. Поговоривши з ними, вона не дуже хотіла з ними битися, не те, щоб вона сказала це Марії.
She’ll know anyway.
Вона все одно знатиме.
They soon reached the others and explained what had happened. To her surprise, Edwin didn’t care much about the mercenary encounter.
Невдовзі вони зв'язалися з іншими і пояснили, що сталося. На її подив, Едвін не дуже переймався зустріччю з найманцями.
“He’s really here,” he said after they’d finished, thinking out loud as he got a notebook from his pack and started to write. “So, he has one mercenary team at least. And you already seem on friendly terms with them. I understand that none of you three came here to fight and kill mercenaries, but I won’t shy away from doing that if it’s required. But I also won’t dismiss other options.
