Her wings crumbled away, the ash vanishing as she touched the earth, the four people hanging off her letting go, stumbling on the ground, and breathing hard. One of them, a big-bellied man in his thirties, fell on his back, his chest heaving up and down as he struggled to keep his lungs working.
Її крила розсипалися, попіл зникав, коли вона торкалася землі, четверо людей, що звисали з неї, відпускали, спотикалися об землю і важко дихали. Один з них, великий пузатий чоловік років тридцяти, впав на спину, його груди здригалися вгору і вниз, намагаючись підтримувати роботу легенів.
The red-haired woman next to Ilea recovered the quickest, rubbing her arms before she cracked her knuckles and neck. “You used healing magic, didn’t you?”
Рудоволоса жінка поруч з Ілеєю одужала найшвидше, потерши руки, перш ніж потріскати кісточками пальців і шиєю. — Ти ж використовував цілющу магію, чи не так?
“I did. I don’t think you’d have lasted for this long otherwise.” Ilea looked around, checking the area through her Sphere and Hunter’s Sight. It seemed safe enough. Monsters had good instincts, which were currently likely screaming at them not to approach her.
"Я це зробив. Я не думаю, що інакше ви б протрималися так довго». Ілея озирнулася, перевіряючи місцевість через свою Сферу та Приціл Мисливця. Здавалося, що це досить безпечно. Монстри мали добрі інстинкти, які в даний час, швидше за все, кричали їм, щоб вони не наближалися до неї.
“Trian, a fire?” Ilea said as she walked toward one of the trees, looking up at the top of it before she stabilized the trunk with both hands. One powerful kick and a crack of wood later, all that was holding up the small tree were her arms.
— Тріан, пожежа? — сказала Ілея, підходячи до одного з дерев, дивлячись на його верхівку, перш ніж стабілізувати стовбур обома руками. Один потужний удар ногою і тріск дерева пізніше, все, що тримало маленьке дерево, це її руки.
“Gods,” the red-haired woman said, staring at the scene. Christopher and the last mage they had taken with them, a young boy in his teens, looked on in shock as well.
— Боги, — сказала рудоволоса жінка, дивлячись на сцену. Крістофер і останній маг, якого вони взяли з собою, хлопчик підліткового віку, також дивилися на це з подивом.
Ilea was a little confused but concentrated on turning the trunk sideways, dropping it on the ground before she summoned one of her remaining Taleen greatswords. The long blade, reflecting the afternoon suns in its greenish metal, came crashing down, sending splinters to the sides, Ilea’s enhanced strength cleaving the frail tree in two with three strikes.
Ілея була трохи збентежена, але зосередилася на тому, щоб повернути хобот убік, кинувши його на землю, перш ніж вона викликала один зі своїх великих мечів Талін, що залишилися. Довге лезо, відбиваючи пообіднє сонце у своєму зеленуватому металі, впало вниз, розкидавши осколки в сторони, посилена сила Ілеї розколола кволе дерево надвоє трьома ударами.
“Instead of staring at me, you could gather some stones and small sticks to start a fire,” Ilea said, glancing back at the group, who quickly sprang into action.
«Замість того, щоб дивитися на мене, ви можете зібрати кілька камінців і маленьких паличок, щоб розпалити вогонь», — сказала Ілея, озирнувшись на групу, яка швидко кинулася в бій.
Ilea continued her work wordlessly for another ten minutes, some of the strikes missing and digging into the ground or glancing off the trunk. As soon as it came to making actual logs, she stored the greatsword again and used her hands instead, ripping the chunks of wood apart to make sizable pieces.
Ілея продовжувала свою роботу без слів ще десять хвилин, деякі удари пропали і вп'ялися в землю або зіскочили зі стовбура. Як тільки справа дійшла до виготовлення справжніх колод, вона знову зберігала великий меч і замість нього використовувала свої руки, розриваючи шматки дерева на частини, щоб зробити значні шматки.
A scream rang through the clearing, making Ilea blink toward the sound immediately. A second blink and she saw the scene in her Sphere. The big man had caught the attention of something that looked like a mutated boar.
На галявині пролунав крик, який змусив Ілею негайно кліпнути в бік звуку. Секунда моргнула, і вона побачила сцену у своїй Сфері. Здоровань привернув увагу чогось, схожого на кабана, що мутував.
The thing was damn near as tall as she was, and it looked pissed. Ilea appeared before the bald man and casually looked at the beast.
Істота була до біса така ж висока, як і вона, і виглядала розлюченою. Ілея з'явилася перед лисим чоловіком і недбало подивилася на звіра.
[Fanged Boar – level 59]
[Ікластий кабан – рівень 59]
“Shouldn’t you be able to handle that?” she asked, looking at the man, who was at level one hundred and nine. Blood was streaming down his leg from an injured thigh. Ilea crouched down and checked on him, stopping the bleeding with her healing magic. The boar stood defiantly, one of its tusks coated in blood.
