Ilea continued smiling and lifted the animal up. “Sorry, little guy, I don’t have any bread with me.” Looking into the bird’s eyes, it chirped again before lying down in her hand. The thing was asleep in mere moments. “Aren’t you the cutest murder mage. Mind Shredder… are you kidding me?”
Ілея продовжувала посміхатися і підняла тварину вгору. — Вибач, хлопче, я не маю з собою хліба. Подивившись пташці в очі, вона знову защебетала, перш ніж лягти в її руку. Істота спала за лічені хвилини. — Хіба ти не наймиліший маг-убивця. Знищувач розуму... Ти жартуєш зі мною?»
She considered an illusion spell or something related to mind magic to change its appearance, but she didn’t feel any magic coming from the chick anymore. Maybe her identify skill was wrong or influenced by something that had actually attacked her. Then again, why wouldn’t a tiny chicken have an affinity for mind magic?
Вона думала, що заклинання ілюзії або щось, пов'язане з магією розуму, змінить його зовнішній вигляд, але вона більше не відчувала ніякої магії від курчати. Можливо, її вміння ідентифікувати було неправильним або на неї вплинуло щось, що насправді напало на неї. Знову ж таки, чому крихітне курча не має схильності до магії розуму?
If there were hundreds of them, maybe she’d consider making chicken nuggets, simply for the levels, but just one was just too cute to harm.
Якби їх було сотні, можливо, вона б подумала про те, щоб приготувати курячі нагетси, просто для рівнів, але лише один був занадто милим, щоб нашкодити.
But I’d get fried if even five attacked me at the same time.
Але я б засмажився, якби на мене одночасно напали навіть п'ятеро.
Reminded of the Miststalkers, she wondered if there were more here. She couldn’t find any with her Sphere, though there were some worms and insects, all dead for as far as she could see.
Нагадавши про Містсталкерів, вона задумалася, чи є тут ще. Вона не змогла знайти жодного зі своєю Сферою, хоча там було кілька черв'яків і комах, і всі вони були мертві, скільки вона могла бачити.
Using nukes to kill worms.
Використання ядерної зброї для знищення черв'яків.
It was a mystery how such a small, cute animal that only needed worms and water to live had acquired such an insane ability with mind magic. She placed it down on the grass again and let it sleep, the bird likely exhausted from the magic it had exerted before.
Було загадкою, як така маленька, мила тварина, якій для життя потрібні були лише черв'яки та вода, набула такої божевільної здатності з магією розуму. Вона знову поклала його на траву і дала йому поспати, птах, мабуть, виснажений магією, яку він чинив раніше.
Next thing I know, a worm is going to use earth magic to encase and eat me.
Наступне, що я знаю, черв'як збирається використовувати магію землі, щоб огорнути і з'їсти мене.
The thought didn’t actually seem too strange, though of all the beasts she’d seen so far, the bird was the most surprising, simply because of its small size. With the severe lack of Mental Resistance most people had, it wasn’t too far-fetched to think a single one of those chicks could’ve wiped out an entire expedition.
Ця думка насправді не здавалася надто дивною, хоча з усіх звірів, яких вона бачила досі, птах був найдивовижнішим, просто через свої маленькі розміри. З огляду на серйозну нестачу психічного опору, який був у більшості людей, було не надто надумано думати, що одне з цих пташенят могло знищити цілу експедицію.
Or a single blast of that lightning.
Або один постріл цієї блискавки.
The open area continued for a while, the vegetation slowly dwindling as the water source was left behind. With a final twist, the cave led into a wide-open space.
Відкрита місцевість тривала деякий час, рослинність повільно зменшувалася, оскільки джерело води залишалося позаду. З останнім поворотом печера вела в широкий простір.
Ilea whistled softly when she looked out into the vast cavern, illuminated by light breaking in from a big opening in the roof, beaming down like a golden cascade over parts of the massive structures beneath. The tops of temples, towers, and aqueducts were all visible, their lower reaches vanishing in the darkness below where no light reached.
Ілея тихо свиснула, дивлячись у величезну печеру, освітлену світлом, що пробивалося з великого отвору в даху, і золотим каскадом падало вниз по частинах масивних споруд під нею. Було видно верхівки храмів, веж і акведуків, їхні нижні течії зникали в темряві внизу, куди не проникало світло.
There was no notification, so this wasn’t a dungeon. A city? Under the mountain? Have I finally found some dwarves? Something felt off about the place though. A dark and sinister feeling that made her apprehensive. This place was dead, long gone and rotting.
Сповіщення не було, тому це не було підземелля. Місто? Під горою? Невже я нарешті знайшов гномів? Хоча щось у цьому місці відчувалося не так. Похмуре і зловісне почуття, яке змусило її побоюватися. Це місце було мертве, давно зникло і гнило.
