Ilea jumped backward to the next house, and the knight followed in hot pursuit. The warrior’s speed made Ilea blink a couple of times to get away, ultimately stopping in the rose meadow. Her own little dirt patch she had claimed for her murdering.
Ілея стрибнула назад до сусіднього будинку, а лицар пішов за ним по гарячих слідах. Швидкість воїна змусила Ілею моргнути кілька разів, щоб втекти, зрештою зупинившись на рожевій галявині. Її власна маленька пляма бруду, яку вона вимагала за своє вбивство.
Not exactly murder, she told herself. They were undead after all.
Не зовсім убивство, сказала вона собі. Зрештою, вони були нежиттю.
His swords rushed at her, and Ilea noticed this one was much more aggressive in his movements and attacks than the shield-wielding knights. Dodging and weaving past his blades, her ashen limbs thudded into his armor. Some were cut through by his swords, others dodged by quick sidesteps and twirls, but two of her attacks landed.
Його мечі кинулися на неї, і Ілея помітила, що цей був набагато агресивнішим у своїх рухах і атаках, ніж лицарі зі щитами. Ухиляючись і пролітаючи повз його клинки, її попелясті кінцівки стукали в його обладунки. Деякі з них були прорубані його мечами, інші ухилялися швидкими кроками вбік і закручуваннями, але дві її атаки приземлилися.
His abilities and weapons weren’t meant to defend – they were meant to overwhelm and kill. At the end of the day, he wasn’t much faster than the other knight had been, the only real difference being the lighter weapons and absence of a shield. A difference Ilea adjusted to in the first couple of minutes of the fight.
Його здібності та зброя не були призначені для захисту – вони були призначені для того, щоб пригнічувати та вбивати. Зрештою, він був не набагато швидшим за іншого лицаря, єдиною реальною відмінністю була легша зброя та відсутність щита. Різниця, до якої Ілея пристосувався в перші пару хвилин поєдинку.
This time, she was much more defensive, not going for openings and instead letting her ash do the job while she concentrated fully on deflecting and moving away from the dangerous blades. While the speed and maneuverability of his two short broad swords were higher, they paid for that with their more limited reach.
Цього разу вона була набагато більш захисною, не роблячи відкриття, а натомість дозволяючи своєму попелу виконувати свою роботу, поки вона повністю зосередилася на тому, щоб відхилити та відійти від небезпечних клинків. Хоча швидкість і маневреність його двох коротких широких мечів були вищими, вони поплатилися за це більш обмеженим радіусом дії.
After a while, Ilea tried exploiting the rare openings he gave her. Dodging to the left, she avoided a slash of his right-hand blade. She twirled, his second blade cutting through her Veil and scraping against the back of her armor before her left fist hit the small of his back with full force and all her offensive potential. He turned, one blade slashing at her before his second weapon moved in, forcing her to blink back as far as she could.
Через деякий час Ілея спробувала скористатися рідкісними відкриттями, які він їй дав. Ухилившись ліворуч, вона уникнула удару його правого леза. Вона закрутилася, його друге лезо прорізало її вуаль і пошкрябало об задню частину її обладунків, перш ніж її лівий кулак вдарив по його спині з усією силою і всім своїм наступальним потенціалом. Він обернувся, вдаривши по ній одним лезом, перш ніж його друга зброя ввійшла в нього, змусивши її моргнути назад так далеко, як тільки могла.
Meditation and healing flowing through her, she simply stood there, waiting for him to engage again. It was a battle of attrition, and with her healing, she excelled at that.
Медитація і зцілення, що протікали через неї, вона просто стояла, чекаючи, коли він знову займеться. Це була битва на виснаження, і завдяки своєму зціленню вона досягла успіху в цьому.
His flurry of attacks would continue for ten to fifteen slashes without giving her even the slightest potential for an opening. Were it not for her ashen limbs that had more reach than her arms, this fight would have taken days, if not longer. The swings he wasted on destroying her ash instead of attacking her body certainly helped with dodging.
Його шквал атак тривав протягом десяти-п'ятнадцяти ударів, не даючи їй навіть найменшого потенціалу для відкриття. Якби не її попелясті кінцівки, які сягали більше, ніж руки, ця боротьба зайняла б кілька днів, якщо не довше. Гойдалки, які він витратив на те, щоб знищити її попіл замість того, щоб атакувати її тіло, безумовно, допомогли ухилитися.
Ilea’s movements were getting more refined as she immersed herself in the fight again, and while the shieldbearer had inflicted several damaging cuts, this one was much easier for her to handle.
Рухи Ілеї ставали все більш витонченими, коли вона знову занурювалася в бій, і хоча щитоносець завдав кілька руйнівних порізів, з цим їй було набагато легше впоратися.
