The wealth and power from the dungeons as well as resources found in the area quickly made them influential. Elana and some of her teammates soon showed they were good at other things than fighting and adventuring, becoming the ministers of trade and housing as well as owners of the local adventurer’s guild and inns.
Багатство і влада підземель, а також ресурси, знайдені в цьому районі, швидко зробили їх впливовими. Незабаром Елана та деякі з її товаришів по команді показали, що вони хороші в інших речах, крім боротьби та пригод, ставши міністрами торгівлі та житлового будівництва, а також власниками місцевої гільдії шукачів пригод та заїжджих дворів.
Everybody loved King Maro. People from far away flocked to the newly formed kingdom and swore fealty on the basis of his name alone. Yet early assassination attempts, power struggles with the nearest human and dwarven kingdoms, and internal conflicts cause a political storm to flare up.
Короля Маро любили всі. Люди здалеку стікалися до новоствореного королівства і присягали на вірність лише на підставі його імені. Проте ранні замахи, боротьба за владу з найближчими королівствами людей і гномів, а також внутрішні конфлікти спричиняють політичну бурю.
The two of them decided to marry. The king apparently had little interest in ruling and the inherent responsibility, but Elana was born for it, born for the cutthroats, the schemers. He was the benevolent king, the one who loved his people, many of them quite literally.
Вони вдвох вирішили одружитися. Король, очевидно, мало цікавився правлінням і невід'ємною відповідальністю, але Елана була народжена для цього, народжена для головорізів, інтриганів. Він був доброзичливим царем, тим, хто любив свій народ, багато з яких буквально.
Elana, meanwhile, lived a life of duality, acting as the disinterested queen who could be easily influenced by external powers on the one hand and being the iron ruler on the other. It was, of course, her tale she told, and Ilea had no way of getting proof for most of it.
Елана, тим часом, жила подвійним життям, виступаючи в ролі безкорисливої королеви, на яку, з одного боку, могли легко впливати зовнішні сили, і будучи залізною правителькою, з іншого. Звичайно, це була її історія, яку вона розповіла, і Ілея не мала можливості отримати докази більшості з них.
There were some things she could verify, however, like the Soul Rippers being one of the beasts in the dungeons nearby, the name and nature of the captain of the guard, and many of the events Elfie had translated in the log book. Elana even knew about the wines and their history, as recorded in the second book Ilea had found.
Однак були деякі речі, які вона могла перевірити, наприклад, те, що Різники Душ були одним із звірів у підземеллях поблизу, ім'я та характер капітана гвардії, а також багато подій, які Елфі переклала в бортовий журнал. Елана навіть знала про вина та їхню історію, про що записано у другій книзі, яку знайшла Ілея.
The queen smiled as she studied Ilea. “It’s nice,” she said. “To talk with someone after all this time. I had nearly forgotten. Thank you, Ilea.”
Королева посміхалася, вивчаючи Ілею. — Приємно, — сказала вона. "Поговорити з кимось після всього цього часу. Я мало не забув. Дякую тобі, Ілея».
Ilea sat back. “Do you regret it? Being the queen of this land?”
Ілея відкинулася на спинку крісла. "Ви шкодуєте про це? Бути царицею цієї землі?»
Elana smirked. “I would have had you flogged for that question back in the day.”
Елана посміхнулася. — Я б свого часу висік тебе за це запитання.
“I’d like to see you try,” Ilea said, leaning forward and cupping her head.
— Я б хотіла, щоб ти спробувала, — сказала Ілея, нахилившись уперед і похитнувши голову.
“You are not quite as untested as I thought. You are young, aren’t you? Peculiar… the way you talk, behave. Perhaps the times have really changed. Not as I had predicted. Or perhaps you are not from here at all.” She smiled inquisitively. Ilea might have been intimidated if the woman weren’t so frail-looking. “I do not regret anything. I question my decisions, I question and revise, only to be better the next time. Now, perhaps, there simply is no next time.”
"Ви не такі вже й неперевірені, як я думав. Ви ж молоді, чи не так? Своєрідний... те, як ви розмовляєте, поводитеся. Можливо, часи дійсно змінилися. Не так, як я передбачав. А може, ти взагалі не звідси». Вона допитливо посміхнулася. Ілея могла б злякатися, якби жінка не виглядала такою кволою. "Ні про що не шкодую. Я ставлю під сумнів свої рішення, я ставлю під сумнів і переглядаю, щоб наступного разу бути кращим. Тепер, мабуть, наступного разу просто немає".
Ilea had enjoyed talking to her. Her emotion, her body language, her stories and the way she told them. She believed her. If it really was all made up to manipulate her, Ilea would be impressed.
