The next merchant she talked to was a little more accommodating. The claws on his long hands, as well as the teeth growing out past his leathery lips, made the reptile-like vendor stand out from the others. A dirty cloth covered his eyes. Ilea had no idea what species he was, but she assumed he was an Awakened of sorts.
Наступний торговець, з яким вона розмовляла, був трохи поступливішим. Кігті на його довгих руках, а також зуби, що виростали за шкірясті губи, виділяли продавця, схожого на рептилію, серед інших. Брудна ганчірка закривала йому очі. Ілея поняття не мала, до якого виду він належить, але вона припустила, що він був свого роду Пробудженим.
“Greetings, traveler. May I interest you in any of my wares?”
— Вітаю тебе, мандрівнику. Чи можу я зацікавити вас якимось своїм товаром?»
Ilea looked at the wooden boxes, some of which were closed, including the one the merchant was sitting on.
Ілея подивилася на дерев'яні ящики, деякі з яких були закриті, в тому числі той, на якому сидів купець.
“At what layer are there monsters above level two hundred?”
— На якому рівні є монстри вище двохсот рівня?
“Ah, a newcomer then. For ten silvers, I’ll tell you what I know about the monsters and their levels, though I must warn you – even after all this time, new things keep creeping up. You might get this information in the tavern from listening alone, but I offer it now, if you are in a hurry.”
— Ах, тоді новачок. За десять срібних я розповім вам, що знаю про монстрів та їхні рівні, хоча мушу попередити вас – навіть після всього цього часу все ще підкрадається до нових речей. Ви можете отримати цю інформацію в таверні, слухаючи її на самоті, але я пропоную її зараз, якщо ви поспішаєте».
He got me.
Він мене зрозумів.
Ilea summoned the money into her fist and opened it above his palm. The merchant caught the money and continued.
Ілея стиснула гроші в кулак і відкрила його над його долонею. Купець зловив гроші і продовжив.
“On this layer, you will find few even reaching the lower two hundreds. Food and water are plentiful, however.”
"На цьому шарі ви знайдете небагатьох, навіть дотягуючи до нижніх двохсот. Однак їжі та води вдосталь».
He saw her bored expression and hurriedly continued.
Він побачив її нудьгуючий вираз обличчя і квапливо продовжив.
“In the second layer, made up mostly of treacherous tunnels filled with traps and nasty insects, you will find most monsters near the two-hundred mark. Other than what their corpses might bring you, there is little of value there.
"У другому шарі, що складається в основному з підступних тунелів, наповнених пастками і неприємними комахами, ви знайдете більшість монстрів біля позначки в двісті років. Крім того, що можуть принести вам їхні трупи, там мало що цінного.
“The third layer is mostly filled with water. You will find valuables there if you can swim and hold your breath for long enough. The beasts, I hear, are less hostile but similarly dangerous to the ones in the second layer.”
"Третій шар здебільшого заповнений водою. Там ви знайдете цінні речі, якщо вмієте плавати і затримувати дихання досить довго. Звірі, я чув, менш ворожі, але так само небезпечні, як і ті, що в другому шарі».
Ilea nodded for him to continue.
Ілея кивнула, щоб він продовжив.
“The fourth layer is the one most high-levelers want to get to. The Heroes’ Descent, the ruins of a city believed to have been built by the same people who built the one above. Dangerous to be sure, and if you’re looking for beasts to kill, there are plenty there at levels most avoid.”
«Четвертий рівень – це той, до якого хочуть потрапити більшість високопоставлених людей. Спуск Героїв, руїни міста, яке, як вважають, було побудовано тими ж людьми, які побудували той, що вище. Звичайно, це небезпечно, і якщо ви шукаєте звірів, яких можна вбити, на рівнях, яких більшість уникає, їх достатньо».
Ilea waited, but it seemed the merchant was done. “What about the deeper layers?”
Ілея чекала, але, здавалося, купець закінчив. — А як щодо глибших шарів?
He shook his head. “Few dare travel there, and none would share their findings with the likes of me. Rumors about a silent, dark forest in the fifth and strong winds in the sixth are all I can share, but the reports are not reliable.”
Він похитав головою. "Мало хто наважується поїхати туди, і ніхто не поділиться своїми знахідками з такими, як я. Чутки про тихий, темний ліс у п'ятому та сильний вітер у шостому — це все, чим я можу поділитися, але повідомлення не є достовірними».
How long have you guys been down here… and that’s all you know?
Як давно ви, хлопці, тут... І це все, що ви знаєте?
Ilea was nearly regretting her decision to come to the camp at all. She was now in territory few humans ever traveled, ever could travel, according to everyone she’d met so far. Just because other species were around didn’t mean they could stroll into level two hundred and higher dungeons with ease.
