"Я приймаю людину. До смерті", - сказала Голді.
Ilea blinked at the elf.
Ілея моргнула на ельфа.
To the death? Why?
На смерть? Чому?
“Not to the death. Didn’t you listen to the terms? Do the others accept as well? I meant all three of you against me.” Ilea looked at the other two in turn.
"Не на смерть. Ви не прислухалися до умов? Чи погоджуються й інші? Я мав на увазі всіх трьох проти мене». Ілея по черзі подивилася на двох інших.
The red-haired one laughed. “I accept as well. To the death.”
Рудий засміявся. "Я теж приймаю. На смерть».
“Oh, fucking hell. Alright, to the death then,” Ilea said in exasperation, glancing at Terok.
"Ой, чорт забирай. Гаразд, на смерть, — роздратовано сказала Ілея, глянувши на Терока.
He shrugged. “Told you so.”
Він знизав плечима. — Казав тобі.
“I don’t think this will be necessary, human. We are grateful for your help. A simple battle to determine who holds claim to the dungeon will be sufficient,” the brown-haired elf tried, but the red-haired one put a hand on his head.
"Я не думаю, що це буде потрібно, по-людськи. Ми вдячні за вашу допомогу. Простої битви, щоб визначити, хто претендує на підземелля, буде достатньо, — спробував шатен ельф, але рудий поклав руку йому на голову.
More reasonable that one, Ilea thought, looking at the blue-eyed elf. She could tell that he was overwhelmed with the situation, frustrated too, compared to the casual manner in which the red-haired one handled it and the angry reaction from the gold one.
Розумніше, ніж той, подумала Ілея, дивлячись на блакитноокого ельфа. Вона помітила, що він був приголомшений ситуацією, до того ж розчарований, порівняно з недбалістю, з якою рудоволосий поводився з нею, і гнівною реакцією золотого.
Jumping down into the hall, Ilea smiled when the elves followed. Magic came to life on the red-haired one’s body, red lines forming on his skin, the color scheme fitting his hair perfectly.
Спустившись у коридор, Ілея посміхнулася, коли ельфи пішли за нею. На тілі рудоволосого ожила магія, на шкірі утворювалися червоні лінії, колірна гамма ідеально підходила до його волосся.
“I am prepared,” he said. “Heranuur, cursed hunter of Cerithil. Thrilled to face thee in battle.”
"Я готовий", - сказав він. — Герануур, проклятий мисливець Керітіля. Радий зустрітися з тобою в бою».
It seemed like he was looking for the right words. Perhaps he’d tried to translate a phrase. He brandished his blades and bowed a little. Goldie rolled his eyes.
Здавалося, він шукав потрібні слова. Можливо, він намагався перекласти якусь фразу. Він розмахував клинками і трохи вклонився. Голді закотив очі.
“Ilea, warrior of ash. Thrilled to face you in battle too, Heranuur,” Ilea said.
"Ілея, воїн попелу. Дуже радий зіткнутися з тобою в бою, Херануур», — сказала Ілея.
Maybe it was a bit much to challenge all three of them at once, but she felt like finding out what they could do. Plus, she didn’t like their attitude. Especially Goldie’s. Given how much they’d struggled against the Centurions, she was pretty sure she could take them down.
Можливо, було трохи занадто, щоб кинути виклик усім трьом одразу, але їй захотілося дізнатися, на що вони здатні. Крім того, їй не сподобалося їхнє ставлення. Особливо у Голді. З огляду на те, як сильно вони боролися з центуріонами, вона була майже впевнена, що зможе їх знищити.
Neither of the others introduced themselves.
Ніхто з інших не представився.
Ilea vanished when the fight started, choosing Goldie as her first target. She went straight for his face and found that he didn’t even try to dodge, instead choosing to attack her in turn. She smiled as both their attacks landed, her hit disorienting the elf. She landed three more punches before an explosion hit her back, burning away at her Veil before she turned and rushed Heranuur.
Ілея зникла, коли почався бій, обравши Голді своєю першою мішенню. Вона підійшла прямо до його обличчя і побачила, що він навіть не намагався ухилитися, натомість вирішив напасти на неї по черзі. Вона посміхнулася, коли обидві їхні атаки приземлилися, її удар дезорієнтував ельфа. Вона завдала ще три удари, перш ніж вибух вдарив її по спині, згорів у її Вуалі, перш ніж вона повернулася і кинулася на Херануура.
They’re just charging in. Did they not watch me fight?
Вони просто заряджаються. Хіба вони не дивилися, як я б'юся?
She ignored the blasts and slammed into the elf with all her speed, the brown-haired one trying to catch her. Heranuur kept using his explosion magic, but she just traded blows with him, healing what damage he managed to get in.
Вона проігнорувала вибухи і щодуху врізалася в ельфа, шатенку, яка намагалася її зловити. Херануур продовжував використовувати свою магію вибуху, але вона просто обмінювалася з ним ударами, зцілюючи, яку шкоду йому вдалося отримати.
