Ельф підвів очі і зітхнув, беручи їжу. — У вас постійна потреба в розмові, чи не так?
She chuckled. “Haven’t talked to anybody in days. You consider that constant? How often do you elves talk to each other?”
Вона посміхнулася. "Ні з ким не розмовляв кілька днів. Ви вважаєте це константою? Як часто ви, ельфи, розмовляєте один з одним?»
“I was only saying that to indicate my lack of interest in a conversation, not to indicate some difference between our species. My people can be just as annoying as yours.”
"Я говорив це лише для того, щоб позначити свою відсутність інтересу до розмови, а не для того, щоб вказати на якусь різницю між нашими видами. Мій народ може бути таким же дратівливим, як і ваш».
“Sadly, you can’t just eat them, right?” she said, pointing to the blood on his black coat, which flowed seamlessly into the red parts of the fabric.
«На жаль, ви не можете просто так їх з'їсти, чи не так?» — сказала вона, вказуючи на кров на його чорному пальті, яка плавно стікала в червоні частини тканини.
He scoffed. “Few of your kind up here.” Avoiding her stare, he started eating. “A wild animal,” he added after a while.
Він глузував. — Тут мало таких, як вони. Уникаючи її погляду, він почав їсти. — Дика тварина, — додав він через деякий час.
“If you need a fight, I’m around,” she said. “How’s the exploration going? I want a full map by the end of next week.”
"Якщо тобі потрібна боротьба, я поруч", - сказала вона. "Як проходить розвідка? Я хочу отримати повну карту до кінця наступного тижня».
Elfie laughed. “Then you will be disappointed. I have heard how big the dwarf thinks the production facility is. The city might be similarly expansive. Filled not just with Guardians but with Awakened too, as well as more dangerous Taleen machines and traps.”
Елфі засміялася. "Тоді ви будете розчаровані. Я чув, наскільки великим гном вважає виробниче приміщення. Місто може бути таким же великим. Наповнений не лише Вартовими, а й Пробудженими, а також більш небезпечними машинами та пастками Талін».
“Good. Then there’s plenty of work to do. What kind of Awakened?”
— Добре. Тоді попереду багато роботи. Що за Пробуджений?
“These Awakened call themselves Saurians. They would only agree to talk to the dwarf.”
"Ці Пробуджені називають себе саврійцями. Вони погодилися б тільки поговорити з гномом».
“I see. What are you reading anyway?”
— Зрозуміло. Що ти взагалі читаєш?»
“A surviving stone inscription of the Taleen that the dwarf copied.”
«Збережений кам'яний напис Талін, який скопіював гном».
Ilea stood up, putting her empty plate away and checking out the paper. “You can read their language?”
Ілея підвелася, відклала порожню тарілку і подивилася на папір. — Ти вмієш читати їхньою мовою?
The elf snorted. “Of course I can. I know you think my level low for my age, but I invested in other things than just the power to destroy.”
Ельф пирхнув. "Звичайно, можу. Я знаю, що ви думаєте, що мій рівень низький для мого віку, але я інвестував в інші речі, ніж просто в силу руйнувати».
“Impressive,” she said and meant it. “Maybe you can teach the Hunters. Might be beneficial to find out more about the Taleen’s plans. I doubt any of those idiots would ever think about deciphering and learning an ancient language.”
— Вражає, — сказала вона і мала на увазі. — Може, ти навчиш Мисливців. Можливо, буде корисно дізнатися більше про плани Талін. Я сумніваюся, що хто-небудь з цих ідіотів коли-небудь подумав би про те, щоб розшифрувати і вивчити стародавню мову».
His face went through an array of different emotions before he finally settled on a sigh.
Його обличчя переживало безліч різних емоцій, перш ніж він нарешті зітхнув.
“Frustrated with them?” she asked.
«Розчаровані ними?» — запитала вона.
Elfie took a mouthful of food before he swallowed. He glanced at Ilea, then looked up at the natural rock ceiling that sheltered them. “It is not them I am frustrated with.”
Елфі випив повний рот їжі, перш ніж проковтнути. Він глянув на Ілею, а потім подивився на природну кам'яну стелю, яка їх прихистила. «Я розчарований не ними».
“I wasn’t really around a lot. Do I really annoy you that much?” Ilea asked and grinned at his exasperated expression. “I’m kidding.”
"Я був не дуже багато поруч. Невже я тебе так дратую?» — спитала Ілея і посміхнулася його роздратованому виразу обличчя. — Я жартую.
“Why did you help them? In that first fight?”
"Чому ви їм допомогли? У тому першому бою?»
“What do you mean?”
— Що ти маєш на увазі?
“I know you want to learn about the Taleen, about that friend of yours. Kyrian was his name, was it not? But you must have realized that these three Hunters are inexperienced, unable to share anything of use, so why did you help them?”
— Я знаю, що ти хочеш дізнатися про Талена, про цього твого друга. Кіріан – це було його ім'я, чи не так? Але ви, мабуть, зрозуміли, що ці троє Мисливців недосвідчені, не можуть поділитися чимось корисним, то чому ж ви їм допомогли?
“Why are you taking the time to teach them?” Ilea asked in turn.
