‘ding’ Embered Body Heat reaches 2nd level 18
«Дін» Embered Body Heat досягає 2-го рівня 18
‘ding’ Blast Resistance reaches level 14
Вибухостійкість «дін» досягає 14-го рівня
…
‘ding’ Blast Resistance reaches level 18
Стійкість до вибуху «дін» досягає 18-го рівня
‘ding’ Health Drain Resistance reaches 2nd level 15
Стійкість до виснаження здоров'я досягає 2-го рівня 15
‘ding’ Health Drain Resistance reaches 2nd level 16
Стійкість до виснаження здоров'я «дін» досягає 2-го рівня 16
‘ding’ Mana Drain Resistance reaches 2nd level 13
Опір виснаженню мани досягає 2-го рівня 13
‘ding’ Mana Drain Resistance reaches 2nd level 14
Опір витоку мани досягає 2-го рівня 14
‘ding’ Mist Magic Resistance reaches level 8
Опір магії туману досягає 8-го рівня
…
‘ding’ Mist Magic Resistance reaches level 17
'ding' Опір магії туману досягає 17-го рівня
Slow and steady. Ilea was growing, and she had enough sources to fuel her increases in power. She stretched and hummed a tune to herself. It was high time to explore something other than the construction of Centurions, for a while at least.
Повільно і стабільно. Ілея росла, і у неї було достатньо джерел, щоб підживлювати її збільшення сили. Вона потягнулася і наспівала собі мелодію. Настав час зайнятися чимось іншим, ніж будівництвом Центуріонів, принаймні на деякий час.
The royals must be thinking we’re dead by now… she thought with a smile. They did have each other, but she didn’t know if that was a curse or blessing.
Королівська сім'я, мабуть, думає, що ми вже мертві... — подумала вона з усмішкою. Вони мали одне одного, але вона не знала, чи це прокляття, чи благословення.
*
When Ilea appeared outside the dungeon, she saw the others were still around. Two of the elves were sleeping on their bedrolls, the fabric more luxurious than any sleeping bags she had ever seen. Even on Earth. Each had chosen a dark color, either because of their status as Cerithil Hunters or to be a little camouflaged.
Коли Ілея з'явилася за межами підземелля, вона побачила, що інші все ще поруч. Двоє ельфів спали на своїх ліжках, тканина була розкішнішою за будь-які спальні мішки, які вона коли-небудь бачила. Навіть на Землі. Кожен з них вибрав темний колір, або через свій статус мисливців за Церітілом, або для того, щоб бути трохи закамуфльованим.
Terok and Neiphato were adding ingredients to a black metal pot hanging over a small fire. It smelled like food. Nothing particularly good, but she doubted any of them had an assortment of spices with them.
Терок і Нейфато додавали інгредієнти в чорний металевий горщик, що висів над маленьким вогнем. Пахло їжею. Нічого особливо хорошого, але вона сумнівалася, що хтось із них має з собою асортимент спецій.
“Thought you guys just ate human meat,” she said, walking toward them. Elfie wasn’t around, but she assumed he was somewhat close by. Perhaps he was still exhausted from their recent conversation.
— Думала, що ви, хлопці, просто їсте людське м'ясо, — сказала вона, підходячи до них. Елфі не було поруч, але вона припустила, що він дещо поруч. Можливо, він ще був виснажений їхньою нещодавньою розмовою.
Neiphato looked at her, realizing she was talking to him and not the dwarf. He gulped.
Нейфато подивився на неї, зрозумівши, що вона розмовляє з ним, а не з карликом. Він ковтнув.
“Some do like human flesh, yes. The lower-level ones with little muscle are considered a delicacy. We do eat other things as well, though. Plenty. Anything that moves, really. Though a few have even sworn off meat entirely.”
"Декому подобається людське м'ясо, так. Делікатесом вважаються нижчі рівні з невеликою кількістю м'язів. Хоча ми їмо й інші продукти. Багато. Все, що рухається, насправді. Хоча деякі навіть відмовилися від м'яса зовсім».
“Any of them actually stick with that?” Ilea asked, crouching down over the pot and sniffing the broth.
— Хтось із них справді дотримується цього? — спитала Ілея, присідаючи над каструлею й нюхаючи бульйон.
“I believe so. The ones I knew countered their lust for meat with more hunting and killing. I do not think it makes sense.”
"Я вважаю, що так. Ті, кого я знав, протиставили своїй жадобі м'яса більше полювання та вбивств. Я не думаю, що це має сенс».
She chuckled. “How’s the map Terok?”
Вона посміхнулася. — Як там карта Терок?
The dwarf hadn’t spoken yet, but even in his armor, she thought he looked tired and worn. At least he’d risen to level one ninety-three. Not yet at two hundred, but close enough.
Карлик ще не говорив, але навіть у його обладунках їй здалося, що він виглядає втомленим і виснаженим. Принаймні він піднявся до першого рівня дев'яносто третього. Ще не на двісті, але досить близько.
“Ilea… that city is bigger than you think. Mapping it is going to take, well… a long time.”
— Ілея... Це місто більше, ніж ви думаєте. Картографування займе, ну... довго».
Ilea nodded. “Too dangerous to rush things, I get it.”
Ілея кивнула. «Занадто небезпечно, щоб квапити події, я розумію».
