— Що? Ні. Я просто подумала, що зможу покласти їх в очниці моєї повістки. Хіба це не було б чудово?»
For the fourth time today, Indra was stunned into silence.
Вчетверте за сьогодні Індра був приголомшений мовчанням.
Why did I expect anything different? he asked himself as he informed Grandpa Bones about the guest that would be staying for a while, but the silly man simply kept talking about various colored crystals and how they would reflect light differently. His message delivered, Indra left him with his skeletons.
Чому я очікував чогось іншого? — спитав він себе, повідомляючи дідусеві Боунзу про гостя, який залишиться на деякий час, але дурний чоловік просто продовжував розповідати про різнокольорові кристали і про те, як вони по-різному відбиватимуть світло. Його послання було доставлено, Індра залишив його зі своїми скелетами.
Finally arriving back in the common room, Indra heard laughter coming from inside and, oddly, music. When he entered, Indra was surprised to see a table full of empty dishes. Francis, Ellie, and Ilea were raising their mugs to the song Walter was singing while he played his lute. Francis still refused to comb his long, frizzy hair, and it looked like his beard was about to join in. Ellie, surprisingly, had lowered her hood despite the birthmark on her cheek that she hated so much.
Нарешті повернувшись до загальної кімнати, Індра почув сміх, що долинав зсередини, і, як не дивно, музику. Увійшовши, Індра був здивований, побачивши стіл, повний порожнього посуду. Френсіс, Еллі та Ілея піднімали свої кухлі під пісню, яку співав Уолтер, граючи на лютні. Френсіс все ще відмовлявся розчісувати своє довге кучеряве волосся, і здавалося, що його борода ось-ось приєднається. Еллі, на диво, опустила капюшон, незважаючи на родиму пляму на щоці, яку вона так ненавиділа.
It seemed their visitor had made new friends rather quickly. How interesting.
Здавалося, що їхній гість досить швидко знайшов нових друзів. Як цікаво.
*
Love the live music. This is like a personal concert! Ilea thought as she emptied her mug. The drink was incredible. And by using Reconstruction on herself, she had kept her intoxication at a pleasant minimum. Maybe he has a music-related class and that’s why he’s so good? If people can even level up those kinds of skills…
Люблю живу музику. Це як персональний концерт! — подумала Ілея, спорожняючи кухоль. Напій був неймовірним. І, застосувавши Реконструкцію на собі, вона зберегла своє сп'яніння на приємному мінімумі. Можливо, у нього є заняття, пов'язані з музикою, і тому він такий хороший? Якщо люди можуть навіть підвищити рівень таких навичок...
Looking toward the door, she saw that Indra had come back. Waving at him, she gestured for him to join them.
Глянувши на двері, вона побачила, що Індра повернувся. Махнувши йому рукою, вона жестом попросила його приєднатися до них.
“There’s no food left, but the ale is still flowing!” she called while the two initiates she had met smiled in his direction. He shook his head as he sat down at the next table over.
«Їжі не залишилося, але ель все ще тече!» — гукнула вона, а двоє посвячених, яких вона зустріла, посміхнулися в його бік. Він похитав головою, сідаючи за сусідній столик.
They listened to Walter play for another half an hour. Two more members of the Vultures, who the initiates referred to as Lucia and Harthome, joined them in the meantime. The woman was tall and skinny, while the man was built like an ox and had his robe sleeves folded back to reveal tree-trunk-like arms. When Walter concluded his impromptu concert, everyone started cheering and applauding as the barkeeper jumped on top of the bar and bowed to the crowd several times.
Вони слухали гру Волтера ще півгодини. Тим часом до них приєдналися ще двоє членів Стерв'ятників, яких посвячені називали Люсія та Хартоме. Жінка була висока і худа, а чоловік був збудований, як віл, і мав рукави халата, складені назад, щоб відкрити руки, схожі на стовбур дерева. Коли Уолтер закінчив свій імпровізований концерт, всі почали аплодувати і аплодувати, а бармен стрибнув на барну стійку і кілька разів вклонився натовпу.
“Fucking brilliant!” Lucia shouted. Ilea noticed the bartender blush a little at that.
— До біса геніально! — вигукнула Люсія. Ілея помітила, що бармен при цьому трохи почервонів.
“What happened for you to get out the lute again so soon?” Harthome asked the man as he helped himself to some ale.
— Що сталося з тобою, що ти так скоро знову дістанеш лютню? — спитав Хартоме чоловіка, пригощаючись елем.
“Well, we do have a guest, and I didn’t want to make the welcome as cold as the guards standing outside.”
— Ну, у нас є гість, і я не хотів, щоб зустріч була такою ж холодною, як охоронці, що стояли надворі.
While the group laughed at that, he went to the back and got more food. Apparently, now was the time most of the others would normally eat.
Поки група сміялася з цього, він відійшов назад і взяв ще їжу. Очевидно, зараз настав час, коли більшість інших зазвичай їли.
