“The fast ones with me, we can’t tank this one! Rock mages, form deflective plates! The rest of you, try to save as many as possible!”
"Швидкі зі мною, ми не можемо заправити цей! Рок-маги, утворюйте відхиляючі тарілки! Решта з вас, постарайтеся врятувати якомога більше!»
Arven’s instructions were overheard by Ilea as she told the groggy, newly healed man on the ground to run. He looked at her, confused, then toward the basilisk and the carnage around them before nodding.
Ілея підслухала настанови Арвена, коли сказала похмурому, щойно зціленому чоловікові на землі бігти. Він розгублено подивився на неї, потім на василіска і різанину навколо них, перш ніж кивнути.
“Don’t run too fast – you’re not out of the woods yet,” she said, then she blinked to the next nearest fallen humans.
— Не біжи надто швидко — ти ще не вибрався з лісу, — сказала вона, а потім кліпнула очима до найближчих полеглих людей.
Three of them she found to be dead, but a fourth one was woken up from his unconscious state by a pulse of reconstructive mana.
Трьох з них вона знайшла мертвими, а четвертого розбудив від несвідомого стану пульс реконструктивної мани.
Ilea continued her work as pieces of rock fell nearby and gusts of wind sliced into the stone around her.
Ілея продовжувала свою роботу, коли неподалік падали шматки скелі, а пориви вітру врізалися в камінь навколо неї.
She ignored the danger. There was healing to do.
Вона проігнорувала небезпеку. Було зцілення.
*
How in the hells is there a basilisk so close to the entrance to the pass? New roads will have to be built further away… Arven thought as the beast before him, a mix of snake and dragon, bit down on a mage who was too slow to react in time.
Як у пеклі так близько до входу на перевал є василіск? Нові дороги доведеться будувати подалі... Арвен подумав, що звір перед ним, суміш змії та дракона, вкусив мага, який був надто повільним, щоб вчасно зреагувати.
The victim managed to detonate a massive explosion inside the beast’s mouth as his last act of defiance, which actually staggered the monster for a split second.
Жертва зуміла підірвати потужний вибух у пащі звіра як останній акт непокори, який фактично похитнув монстра на частку секунди.
Seven warriors had stayed with him, while four mages were still standing and two rangers were firing ineffective arrows at the monster before them. Five of the defenders with classes that didn’t have speed enhancements were rummaging through the wagon wreckage, trying to find survivors. Their high Strength stats helped with this task tremendously.
Семеро воїнів залишилися з ним, в той час як чотири маги все ще стояли, а два рейнджери випускали неефективні стріли в чудовисько перед ними. П'ятеро захисників з класами, які не мали підвищеної швидкості, рилися в уламках вагона, намагаючись знайти тих, хто вижив. Їхні високі показники міцності надзвичайно допомогли у виконанні цього завдання.
A fiery blue glow suddenly caught his eye, and a smile spread on his lips.
Вогненно-блакитне сяйво раптом привернуло його увагу, а на вустах розпливлася усмішка.
Perhaps not all hope is lost…
Можливо, не вся надія втрачена...
Turning away from the teleporting healer, he faced the basilisk again.
Відвернувшись від телепортуючого цілителя, він знову зіткнувся з василіском.
“Deflect!” he shouted as the monster opened its wings. Ice formed before him, as well as the two mages who stood on his left, right before powerful wind magic buffeted them. Most of it was redirected by the quickly cracking ice and cut deep furrows into the ground or the rock behind them. The wind was so powerful and condensed that it cut through rock and metal like a blade through flesh.
«Відхиляйся!» — крикнув він, коли чудовисько розкрило крила. Перед ним утворився лід, а також два маги, які стояли ліворуч від нього, прямо перед тим, як їх вдарила потужна магія вітру. Більша його частина була перенаправлена льодом, що швидко тріскався, і прорізала глибокі борозни в землі або скелі позаду них. Вітер був настільки потужним і конденсованим, що прорізав камінь і метал, як лезо плоті.
One of the mages, Mia, was flung backward but remained standing. She focused on the creature again after having saved Arven’s and the two mages’ lives.
Одну з магів, Мію, відкинуло назад, але вона залишилася стояти. Вона знову зосередилася на істоті після того, як врятувала життя Арвена та двох магів.
“Ice Blade,” she said with her hands outstretched, wincing at the wound in her left side that was already staining her robes crimson.
— Крижаний клинок, — сказала вона, розкинувши руки, здригаючись від рани на лівому боці, яка вже забарвлювала її мантію в багряний колір.
The massive blades of ice shattered against the basilisk’s head without doing noticeable damage. It did change its focus toward the woman though and slithered toward her in the span of a single heartbeat, its maw gaping open to feed.
