Ilea started punching the wall until cracks formed. Without her Ashen skills, it took a little longer to dig into the resilient stone. She also shouted in the hope that the others would hear her. It wasn’t too far-fetched, given their senses were likely just as enhanced as hers, if not more so.
Ілея почала пробивати стіну, поки не утворилися тріщини. Без її навичок Ashen знадобилося трохи більше часу, щоб закопатися в пружний камінь. Вона також кричала в надії, що інші її почують. Це не було надто надумано, враховуючи, що їхні почуття, ймовірно, були такими ж посиленими, як і її, якщо не більше.
When she had managed to dig nearly a meter into the wall, a splash of boiling water hit her right in the face.
Коли їй вдалося закопатися майже на метр у стіну, бризки окропу влучили їй прямо в обличчя.
“Fuck!” she exclaimed and started healing it immediately. “Should’ve seen that one coming…”
«Блядь!» — вигукнула вона і відразу ж почала лікувати його. — Треба було бачити, як той іде...
She could already hear the cheering from Felicia on the other side.
Вона вже чула радісні вигуки Феліції з того боку.
It took Aliana another five minutes to melt a hole big enough to get through the wall. Ilea stopped them from coming through though and instead entered the hallway the group had come from.
Аліані знадобилося ще п'ять хвилин, щоб розплавити дірку, достатню для того, щоб пробитися крізь стіну. Однак Ілея не дозволила їм пройти, а натомість увійшла до коридору, з якого вийшла група.
“Care to explain?” Edwin simply said. And so she did. She mentioned a bunch of ranged guardians attacking her when she was inside and then the spikes and finally the walls moving in. No way anybody would be able to identify the disks of metal as sword guardians at this point. She figured her lie was safe.
— Хочеш пояснити? Едвін просто сказав. Так вона і зробила. Вона згадала про купу охоронців далекого бою, які атакували її, коли вона була всередині, а потім про шипи і, нарешті, про стіни, які рухалися всередину. На даний момент ніхто не зможе ідентифікувати металеві диски як охоронців мечів. Вона вирішила, що її брехня безпечна.
With the story being mostly the truth, Edwin didn’t spot the deception. Or at least, he didn’t say anything. So he’s not a walking lie detector at least, Ilea thought, a little relieved. It didn’t seem too unlikely that there was an actual lie detection skill out there.
Оскільки історія була здебільшого правдою, Едвін не помітив обману. Або, принаймні, нічого не сказав. Отже, він принаймні не ходячий детектор брехні, подумала Ілея, трохи полегшившись. Не здавалося надто малоймовірним, що існує справжня навичка детекції брехні.
“Good job on surviving then. This one might’ve killed even me… It’s not easy to cut a hole into rock with two thin swords,” he said, then he gestured to Aliana. “Please just flood and melt the whole place, a trench would be the best. Try to focus on a straight pathway to the other side that we can crawl through. Just in case the trap activates again.”
"Хороша робота, щоб вижити. Цей міг би вбити навіть мене... Нелегко прорубати дірку в скелі двома тонкими мечами, — сказав він, а потім жестом звернувся до Аліани. "Будь ласка, просто затопіть і розтопіть все місце, траншея буде найкращою. Постарайтеся зосередитися на прямій доріжці на інший бік, по якій ми можемо проповзти. Про всяк випадок, якщо пастка знову спрацює».
Ilea nodded to his comment and moved to one side so Aliana could get to work. “I wish I could’ve seen it!” Felicia said, hugging Ilea. This time, her strength didn’t seem quite as impressive to Ilea as it once had. She smiled at that and hugged the woman back.
Ілея кивнула на його зауваження і відійшла вбік, щоб Аліана могла приступити до роботи. — От би я його побачив! — сказала Феліція, обіймаючи Ілею. Цього разу її сила не здавалася Ілеї такою вражаючою, як колись. На це вона посміхнулася і обійняла жінку у відповідь.
“Glad to be alive,” Ilea said, and she didn’t miss the quick unreadable glance Edwin gave her at that.
— Рада, що жива, — сказала Ілея і не пропустила швидкого нерозбірливого погляду Едвіна.
*
It took Aliana the best part of two hours with some pauses in between to cook and eat to finish the path through the room.
Аліані знадобилася найкраща частина двох годин з деякими паузами між ними, щоб приготувати їжу та поїсти, щоб закінчити шлях через кімнату.
“Couldn’t any hallway do that here?” Felicia suddenly asked while looking around in a concerned manner, but Edwin calmed her down.
— Невже в жодному коридорі тут такого не зробить? — раптом запитала Феліція, стурбовано озираючись на всі боки, але Едвін її заспокоїв.
“That’s a very slight possibility. There has to be a way to determine that an intruder is inside. For this room, it was the pedestal and the destroyed guardians. So just make sure not to damage anything in the hallways and we should be fine,” he answered. Felicia still looked a bit worriedly at the walls, albeit somewhat less so.
