“Mind if I quickly jump out?” Ilea asked, and the woman turned her eyes to Ilea for the first time, her brow wrinkling in confusion. “Will a teleport disrupt the barrier?”
— Не проти, якщо я швидко вискочу? — спитала Ілея, і жінка вперше перевела очі на Ілею, збентежено зморщивши брови. «Чи не порушить телепорт шлагбаум?»
The woman shook her head. “You won’t be able to get back though. Once you’re out, you’re out.”
Жінка похитала головою. "Ви не зможете повернутися. Як тільки ти вийдеш, ти вийдеш».
Ilea had made her decision. She wouldn’t wait here while Salia and Riverwatch were potentially under attack. Perhaps it was some of the guilt she still felt for what had happened in the Taleen dungeon, or perhaps it was because of what had happened in Riverwatch. She wasn’t the same person she had been then, and if she could help, she would. She took in a deep breath, clenched her fists, and blinked through.
Ілея прийняла своє рішення. Вона не чекала тут, поки Салія та Рівервотч потенційно зазнали нападу. Можливо, це була якась провина, яку вона все ще відчувала за те, що сталося в підземеллі Талін, а можливо, через те, що сталося в Рівервотчі. Вона вже не була тією людиною, якою була тоді, і якби вона могла допомогти, то б це зробила. Вона глибоко вдихнула, стиснула кулаки і кліпнула.
Snow kept falling as Ilea spread her wings, and the slopes of Karth passed below her as she started to fly southward to Salia.
Сніг продовжував падати, коли Ілея розправляла крила, і схили Карту проходили під нею, коли вона почала летіти на південь до Салії.
Don’t you dare go dying, Roland. I have to show off my wings first.
Не смій помирати, Роланд. Спочатку я маю похизуватися крилами.
She smiled slightly at the figures quickly closing in on her from above. Her body started to glow blue and red below the armor, and a horned helm appeared in her hand.
Вона злегка посміхнулася постатям, що швидко наближалися до неї зверху. Її тіло почало світитися синьо-червоним кольором під обладунками, а в руці з'явився рогатий шолом.
There will always be another drake…
Завжди знайдеться ще один селезень...
SIXTY-THREE
ШІСТДЕСЯТ ТРИ
Politics and Power
Політика і влада
“What do you mean you’re cutting the pay?” Jasper had a look of disbelief on his face. “We mapped nearly the whole dungeon – a Taleen dungeon! I’m sure you understand how difficult such a thing is.”
— Що ти маєш на увазі, що ти урізаєш зарплату? На обличчі Джаспера був вираз недовіри. "Ми нанесли на карту майже все підземелля – підземелля Талін! Я впевнений, що ви розумієте, наскільки це складно».
Bjorn Forkspear walked up to the massive window behind his desk and looked out of it. Snow was slowly falling, while flashes of magic could occasionally be seen in the distance, hitting the city’s defenses.
Бйорн Форксспір підійшов до масивного вікна за своїм столом і визирнув звідти. Сніг повільно падав, а вдалині час від часу можна було побачити спалахи магії, що вдаряли по обороні міста.
What a fuckhead, Lorcan thought as he watched the conversation from the side, leaning against one of the cabinets in the room. He locked eyes with one of the two guards in the room while stroking his bracelet. The man was close to his level at 204, while the second guard was even higher-leveled. He was also sure there were more guards waiting just outside or even above and below this room.
Якого біса, подумав Лоркан, спостерігаючи за розмовою збоку, притулившись до однієї з шаф у кімнаті. Він заплющив очі на одного з двох охоронців у кімнаті, погладжуючи свій браслет. Чоловік був близький до свого рівня – 204, тоді як другий охоронець був ще вищого рівня. Він також був упевнений, що на вулиці або навіть над цією кімнатою чекає більше охоронців.
Bjorn didn’t seem like a man who would let two high-leveled individuals into his office without a castiron guarantee of his safety, though Lorcan was sure that Jasper could kill the nobleman before the guards could even blink.
Бйорн не здавався людиною, яка впустила б до свого кабінету двох високопоставлених осіб без чавунної гарантії своєї безпеки, хоча Лоркан був упевнений, що Джаспер може вбити дворянина ще до того, як охоронці встигнуть навіть моргнути.
“Jasper, please mind your tone. You’re talking to one of your betters. I am aware of the difficulties and of your findings. That is why you will receive pay and not a prison sentence. You’re responsible for over half the expedition’s deaths, including Douglas Inström and a renowned member of the Corinth Order.” Bjorn turned around after the last sentence and looked at Jasper.
— Яспер, будь ласка, зважай на свій тон. Ви розмовляєте з кимось зі своїх кращих. Я усвідомлюю труднощі і ваші висновки. Саме тому ви отримаєте зарплату, а не тюремне ув'язнення. Ви відповідальні за більш ніж половину смертей експедиції, включаючи Дугласа Інстрема і відомого члена Коринфського ордену». Бйорн обернувся після останнього речення і подивився на Джаспера.
“With all due respect, Mr. Forkspear, the circumstances of their demise were completely out of my—”
