The dagger kept quiet for a while as Ilea walked through the dungeon. She had killed the largest monster in this place, but the dungeon didn’t cease to be, though the stalker hounds that were around scattered away immediately upon sensing her.
Кинджал деякий час мовчав, поки Ілея йшла по підземеллю. Вона вбила найбільше чудовисько в цьому місці, але підземелля не перестало існувати, хоча гончаки-сталкери, які були навколо, відразу ж розбіглися, відчувши її.
“I… don’t know,” the dagger said eventually.
"Я... не знаю, — врешті-решт сказав кинджал.
Ilea raised her brows when they came to the cave she’d fought the Alpha Hound in. She knew there was another entry but avoided it since she didn’t want to lead any potential followers directly to the necromancers. And elves hated dungeons.
Ілея підняла брови, коли вони підійшли до печери, в якій вона билася з Альфа-Гончаком. Вона знала, що є ще один запис, але уникала його, оскільки не хотіла вести потенційних послідовників безпосередньо до некромантів. А ельфи ненавиділи підземелля.
“I’ve had… many owners,” the dagger continued.
"У мене був... багато власників, — продовжив кинджал.
“All of them elven?” she asked as she walked up to the pristine skeleton of the Alpha Hound. Something or someone had removed the flesh quite thoroughly.
«Усі вони ельфи?» — запитала вона, підходячи до незайманого скелета Альфа-Гончака. Щось або хтось досить ретельно видалив м'якоть.
“No. Though for a long time that was the case. I think… things were different, but my memories are hazy.”
— Ні. Хоча довгий час так і було. Я думаю... Все було по-іншому, але мої спогади туманні».
“How were you made? Or are you a person put into metal?” she asked, noticing for the first time the connection between her mana and the dagger. It was minuscule, barely noticeable and lacking any visible impact on her mana pool.
"Як вас зробили? Чи ти людина, встромлена в метал?» — запитала вона, вперше помітивши зв'язок між її маною та кинджалом. Він був крихітним, ледь помітним і не мав жодного видимого впливу на її запас мани.
“I do not know. My earliest memories are of being a dagger. Seeing the existence of magical beings, mind magic, curses, and artifacts, I cannot say for sure that I have ever been an entity outside of this metal.”
"Я не знаю. Мої найраніші спогади пов'язані з тим, як я був кинджалом. Бачачи існування магічних істот, магії розуму, прокльонів і артефактів, я не можу з упевненістю сказати, що я коли-небудь був сутністю поза цим металом».
“Why the change of attitude toward me?” Ilea asked as she jumped down into the deep hole at the back of the cave.
— Чому змінилося ставлення до мене? — запитала Ілея, стрибаючи в глибоку яму в глибині печери.
“I have memories of many owners, and I remember some… something of what it felt like to talk to them. I conclude that the connection I have with my owner influences my character. The dagger you met when you found me was still much the same as the one it was a thousand years ago.”
"У мене є спогади про багатьох власників, і я пам'ятаю деяких... Щось на кшталт того, що відчувалося, коли я з ними розмовляв. Я роблю висновок, що зв'язок, який я маю з моїм власником, впливає на мій характер. Кинджал, який ви зустріли, коли знайшли мене, все ще був майже таким самим, як і тисячу років тому».
Ilea stopped in her tracks. “You were down there alone for a thousand years?”
Ілея зупинилася. — Ти тисячу років був там один?
“More… I believe, though I’m not sure.”
"Детальніше... Я вірю, хоча й не впевнений».
“You didn’t go insane? Wasn’t that lonely? I can’t even comprehend being alone for a single year,” Ilea said. The dagger was quiet for a while but eventually answered.
— Ти не збожеволів? Хіба це не було самотньо? Я навіть не можу збагнути, що я одна рік", - сказала Ілеа. Кинджал деякий час мовчав, але врешті-решт відповів.
“You have the Meditation skill?” it asked, and Ilea nodded. “I don’t, though it was a similar experience, at least compared to what people have told me about the skill. Time flows faster and mental strain caused by a lack of social interaction has less of an influence. Not that it would matter to me anyway. I’m a dagger, after all.”
«У тебе є навичка медитації?» — запитав він, і Ілея кивнула. "Я цього не роблю, хоча це був схожий досвід, принаймні порівняно з тим, що люди розповідали мені про цю навичку. Час тече швидше, і психічне напруження, викликане відсутністю соціальної взаємодії, має менший вплив. Не те, щоб для мене це мало значення. Зрештою, я кинджал".
“That you are. It’s certainly interesting.” Ilea paused. “How do you want to do this? I mean, travel with me.”
— Що ти. Це, звичайно, цікаво». Ілея зробила паузу. "Як ви хочете це зробити? Я маю на увазі, подорожуйте зі мною».
“I don’t understand your question. I’m a weapon, and you use me.”
"Я не розумію вашого запитання. Я зброя, а ти мене використовуй».
