“You know I’m barely ever here, and I won’t be able to stay in one place,” Ilea continued. “I’ll come visit, though. Aunt Claire will be able to train you and teach you about the world. We’re not in England anymore, but I think you’re smart enough to have figured that out already.”
"Ти знаєш, що я майже ніколи тут не буваю, і я не зможу залишатися на одному місці", - продовжила Ілея. — Але я прийду в гості. Тітка Клер зможе навчити вас і пізнати світ. Ми більше не в Англії, але я думаю, що ви достатньо розумні, щоб зрозуміти це».
“So it’s true? I thought so… Nobody knew anything about home, not even what films are. I just don’t understand.”
"То це правда? Я так і думав... Ніхто нічого не знав про дім, навіть про те, що таке фільми. Я просто не розумію".
The girl shook her head, apparently more disoriented by the lack of knowledge about movies than the existence of magic and actual knights.
Дівчина похитала головою, мабуть, більше дезорієнтована відсутністю знань про кіно, ніж існуванням магії та справжніх лицарів.
“You’ll understand soon enough. Staying with Claire will be the best bet for you. Just promise me you’ll keep drawing and working on your spells, okay?” Ilea said, and the girl’s face lit up.
— Скоро зрозумієш. Перебування з Клер буде найкращим вибором для вас. Просто пообіцяй мені, що будеш продовжувати малювати і працювати над своїми заклинаннями, добре?» — сказала Ілея, і обличчя дівчини засяяло.
“I will!” She mimicked a salute, likely copying something she’d seen in a movie back on Earth.
— Зроблю! Вона імітувала салют, ймовірно, копіюючи те, що бачила у фільмі на Землі.
“Are you from England as well, then?” Kyrian asked as he continued eating.
— Ви теж з Англії? — спитав Кіріан, продовжуючи їсти.
“No, not England,” Ilea said, smiling.
— Ні, не Англія, — сказала Ілея, посміхаючись.
“So, what are the plans? You’re going to Ravenhall with her tomorrow?” Kyrian asked, having finished his meal. He got up and started cleaning up, Ilea joining a moment later.
"Отже, які плани? Завтра ти поїдеш з нею в Рейвенхолл? — спитав Киріан, скінчивши трапезу. Він підвівся і почав прибирати, а за мить до нього приєдналася Ілея.
“Yeah, and I’ll bring Weavy someplace new. The Imperial soldiers were already looking at him like he’s a monster,” Ilea said as they started to clean the dishes.
— Ага, і я приведу Віві кудись у нове місце. Імператорські солдати вже дивилися на нього, як на чудовисько, — сказала Ілея, коли вони почали мити посуд.
A magical dishwasher would be nice.
Чарівна посудомийна машина була б непоганою.
“I understand. He’s up above now. He seems to have an obsession with snow.”
"Я розумію. Зараз він нагорі. Схоже, він одержимий снігом».
“I mean, didn’t you? It’s his first winter, after all.”
— Я маю на увазі, чи не так? Зрештою, це його перша зима».
*
Eve gritted her teeth and breathed hard as she ripped thorns from her arm. Each one was fitted with barbs that tore out a piece of skin, cutting deeper into her. She hissed and concentrated to keep her illusion spells going. Shakily, she opened her pouch and downed her third health potion – the last one she had.
Єва зціпила зуби і важко дихала, вириваючи колючки з руки. Кожна з них була оснащена колючками, які виривали шматок шкіри, врізаючись глибше в неї. Вона зашипіла і зосередилася, щоб не заклинати ілюзій. Тремтячи, вона відкрила мішечок і випила третє зілля здоров'я – останнє, яке в неї було.
Fuck that woman…
До біса цю жінку...
She allowed herself to sigh as the wounds on her back and arm slowly closed.
Вона дозволила собі зітхнути, коли рани на її спині та руці повільно загоїлися.
The poison was potent; her foe wasn’t playing around anymore. Even with her second-stage resistance, the substances weakened her considerably. Her natural health regeneration was nullified, but luckily no more than that for now.
Отрута була сильнодіючою; Її ворог більше не грався. Навіть при другій стадії резистентності речовини значно послабили її. Її природне відновлення здоров'я було зведено нанівець, але, на щастя, поки що не більше.
Eve was leaning against the rock wall, no flowers or trees nearby. She wasn’t the only one who was injured, but she had to move quickly; the woman had already regenerated a half-removed head and three stab wounds to the heart, stomach, and neck. The only thing that had stuck was the curse, which was still growing inside her. Without it, Eve didn’t think she’d still have a fighting chance.
Єва притулилася до кам'яної стіни, поблизу не було ні квітів, ні дерев. Вона була не єдиною, хто отримав поранення, але їй довелося швидко рухатися; Жінка вже відновила напіввидалену голову та три ножові поранення серця, живота та шиї. Єдине, що застрягло, це прокляття, яке все ще росло всередині неї. Без нього Єва не думала, що у неї ще буде шанс на боротьбу.
“Where are you, damn bitch?!” the woman screamed as the ground moved, full of roots and visible thorns. The beautifully placed flowers ripped apart as the enraged mage unleashed her spells.
