Баришник дур-зіллям полностью

— Щоб з'ясувати таке, не треба бути вченим. Це й так усім відомо.

— Так само, як і те, що весна, і зокрема травень — це пора плодючості й перших громовиць у році.

— Годі тобі дражнитися! — роздратовано відказав поет. — Ці останні день і ніч були найнещасливішими в моєму житті, і я ледь не помираю через усі переживання і брак сну, і вже мовчу про свої злидні. Якщо леміш усіх цих твоїх досліджень не вивернув нічого, опріч цієї вченості, то покладімо цьому край і відпочиньмо. Усе це недоречні нісенітниці.

— Якраз навпаки, — вирік Берлінґейм. — Ці наші знахідки такі доречні, що, як на мій розум, тобі, може, було б краще взагалі кинути пошуки Анни, якщо ти тільки не вислухаєш це: ліпше вже так і залишатися заблуканим, ніж бути порятованим облудним Месією. — Його поведінка і голос посерйознішали. — Ти знаєш, що весна — то час буяння гроз і пора плодючості, але ж чи знаєш ти, як знає твоя сестра, що з усіх речей, яких боялися наші пращури-хлібороби, три речі лякали їх найбільше: грім, блискавиця і близнюки? Чи знав ти, що вас шанували як богів по всьому світу, дарма, чи приносили в жертву, чи боготворили, чи те й інше разом? В обрядах поклоніння, що можна зустріти в найтемніших дикунів, простежується цей нерозривний зв'язок бур і злягань, а найпросвітленіші мудреці бачать у вас втілення двоїстості, протилежності й взаємодоповнення. Ви є Небесними Близнюками, Синами Грому, Діоскурами, Воанергес; ви є уособленням двох засад життя — жіночого і чоловічого, смертного і божественного, добра і зла, світла і темряви. Ваше дерево — священний дуб, грім-дерево; ваша квітка — подвійнолиста омела, що живиться, зробивши собі оселю на дубі, двоїсті білі ягоди якої є ознакою небесного сім'я, і їх вживають для омолодження старих, щоб зробити родючими безплідних і щоб навернути сором'язливу уяву діви до хтивих помислів кохання. Вашим птахом є червоний півень Шантеклер, співець світла і любові. Вашим символам немає ліку: вас уособлюють подвійні кола — чи то як символ сонця і місяця, чи то як колеса сонячної колісниці, чи то як два яйця, що їх відклала Леда, чи то як пипки Соломонової нареченої, чи то як окуляри Любові та Знання, чи то як яєчка чоловічності або ж як витрішкуваті очі Бога. Двійко жолудів уособлюють вас, обидва тому, що вони є сім'ям грім-дерева і тому що їхні дві частинки допасовують одна до одної як чоловіче і жіноче. Гори-близнюки уособлюють вас, це груди Матінки-Природи; довкола «травневого дерева» і його кільця влаштовують танці на вашу честь. Вашими священними літерами є А, С, Н, І, М, О, P, S, W, X та Z…

— Йсусе! — втрутився Ебенезер. — Та це ж половина абетки!

— Кожна має своє окреме значення, — пояснив Берлінґейм, — однак усі вони мають спільне покревенство зі зляганням, бурями та двояким обличчям Природи. Ваша А, наприклад — це найперша і найпотужніша літера з усіх — сам бог, якому поклоняються язичники повсюди в світі. Вона представляє роздвоєний пах чоловіка, джерело сім'я, а також своєю вершиною та поперечною рискою об'єднує два в одне, про що я згодом розповім. Коли поставити дві А одна до одної, то можна буде побачити дві цицьки з пипками Матері-Землі, що також буде знаком священних Ашвінів — близнюків, візниць на колісниці у східному фольклорі. Ваша С означає серпастий молодик, який, як вважається, нагадує чоловічий сласний меч, який витягли із піхов і звели для битви догори; дві літери С, що переплітаються, утворюють союз Неба і Землі або Христа і його земної церкви…

— Заради Бога, Генрі, навіщо ці загадки, якими ти мене так засипаєш?

— Зараз, зараз, — мовив Берлінґейм. — Ваша Н — це зображення того самого щасливого союзу двох в одному: це зодіакальний знак Близнюків; це міст між стовпами-близнюками світла і темряви, любові і вчення, та чого хочеш; це також восьма літера, і позаяк 8 — це містична ознака відкуплення (завдяки двом кільцям, що сполучаються), то не дивно, що Н є емблемою спокути, що перетворює два в одне.

— Знову ця таємниця двійок і одиниць, — став протестувати поет.

— Це ніяка не таємниця, якщо знаєш про І та О, — сказав Берлінґейм. — У всіх краях і в усі часи люди вважали, що те, що ми бачимо нині як два — то є половинки, які согрішили й колись у давнину були одним, і що ніч і день, Небо і Землю або чоловіка і жінку віддавна розділили, і цей розділ стався через їхні гріховні натури, і тільки коли прийде Царство Небесне, гріховні пари будуть благословенним одним. Усе це є основою повісті про Єву і Адама, Платонового міфу, історії гріхопадіння Люципера і Бог відає скількох ще інших прекрасних побрехеньок; та й сам Господь згадує це у другому посланні Папи Климента: Він виголошує, що Його Царствіє прийде, Коли двоє будуть одне, і зовнішнє буде як внутрішнє, а чоловіча стать буде разом з жіночою. Тим-то всі чоловіки поклоняються акту злягання, що зображує собою плідний союз протилежностей: Небесні Близнюки стискають одне одного в обіймах; Двоє як Одне!

Ебенезер здригнувся.